Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Карта не є територією. Альфред Коржибскі

Польсько-американському математику і філософу Альфреду Коржибскі належить вислів «карта не є територією», який він використав у доповіді на зустрічі Американського математичного товариства в Новому Орлеані, Луїзіана в 1931 році. Коржибскі доводив, що модель реальності може відрізнятись від самої реальності. Пізніше цю тезу використали засновники нейролінгвістичного програмування Річард Бендлер та Джон Гріндер.

Якраз випала нагода перевірити цю тезу у суді у справі про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася на вулиці Івашкевича перед виїздом на вулицю Вишгородську у м. Києві. Обидва автомобілі рухалися по вулиці Івашкевича у напрямку проспекту Правди. На обох водіїв були складені протоколи про недотримання безпечного бокового інтервалу.

На схемі місця ДТП інспектор поліції не позначив дорожні знаки, горизонтальну розмітку проїзної частини вулиці Івашкевича, звуження дороги та її кривизну. Лише вказав ширину проїзної частини вулиці Івашкевича, відстань від краю проїзної частини до автомобілів і відстань між автомобілями.

Районний суд визнав винними обох водіїв. Ось це рішення суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/73686078. Якихось аргументів, аналізу доказів це рішення суду не містить.

У апеляційній скарзі я вказав на формальність і невмотивованість рішення районного суду, відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями мого клієнта і скоєнням ДТП.

У апеляційному суді відбулось три судових засідання. Двічі суд викликав трьох інспекторів поліції, які склали протоколи на водіїв і схему місця ДТП. Ніхто із них до суду так і не прийшов. Від Київавтодору суд витребував відомості про дорожню розмітку, розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху, ширину проїзної частини разом з роздільними смугами на перехресті вулиць Вишгородської та Івашкевича.

Київавтодор надав схему, на якій була позначена лише дорожня розмітка. У супровідному листі було вказано, що розмітку нанесено у липні-серпні 2018 року, хоча лист відправлений до суду у червні 2018 року. Можливо помилились із роком? Також прикметно, що на схемі, наданій Автодором, усе позначено як «під лінійку»: дороги однакової ширини, перетинаються під прямими кутами. Ширина проїзної частини на цій схемі не вказана. Дорожніх знаків також нема. На схемі позначено три смуги руху в одному напрямку по вулиці Івашкевича, що викликає сумніви, якщо брати до уваги ширину проїзної частини 15,8 м. Адже у такому разі виходить, що ширина однієї смуги руху становить 5,26 м. Якось забагато.

За такої ширини проїзі відсутності дорожньої розмітки більш ймовірно, що наявні чотири смуги руху в одному напрямку, як це і зображено на карті Google:

Визначення кількості смуг руху транспортних засобів важливе для встановлення порушника безпечного інтервалу.

Насправді вулиця Івашкевича перед перехрестям із вулицею Вишгородською звужується і має місце кривизна дороги. Цього не було вказано ні у схемі місця ДТП, складеній інспектором поліції, ні у схемі, наданій Київавтодором. Дорожньої розмітки на цьому перехресті насправді нема.

Інший водій, жінка, не оскаржила рішення районного суду, сплатила штраф, зате у апеляційному суді наполягала, що невинувата, із запалом доводила, що ДТП сталася з вини мого клієнта. Приходила на всі три засідання, міняла свідчення, пояснювала, що не оскаржила районного суду лише тому, що у неї мала дитина, а так вона не згодна... Нічого із цього вийти не могло та, мабуть, психологія така, що хоч якось, але нашкодити іншому.

У судовому засіданні моя позиція зводилась до того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на сумнівах, проте схема місця ДТП і схема організації дорожнього руху, надана Київавтодором, не відповідали одна одній, а поліцейські, які склали протоколи на водіїв і схему місця ДТП, не з'явились, аби доводити вину мого клієнта. Рішення суду першої інстанції було невмотивоване щодо вини мого клієнта. А вина іншого водія вже була встановлена тим, що ця жінка не оскаржила рішення районного суду. Винуватцем у недотриманні безпечного інтервалу може бути лише один порушник правил дорожнього руху.

Апеляційний суд погодився, що нема достатніх доказів вини, скасував рішення суду першої інстанції і закрив провадження у справі щодо мого клієнта. Із мотивуванням цього рішення можна ознайомитись за лінком http://reyestr.court.gov.ua/Review/75669269.

Хоч я і не математик, але підтверджую правильність ідеї Альфреда Коржибскі. Схеми ще не реальність.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net