Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Велика Палата Верховного Суду почала розглядати справи за позовами вкладників банків.

У Марка Твена є оповідання «Вчені казочки для поважних пристаркуватих хлопчиків і дівчаток» (англ. «Some Learned Fables for Good Old Boys and Girls»). У ньому йдеться про те, як комахи спорядили наукову експедицію, аби дослідити місцину за межами їх рідного лісу. До складу експедиції входять світила різних наук. Вони висувають карколомні гіпотези про походження невідомих об’єктів, що трапляються їм на шляху, за різними формулами вираховують гігантські розміри цих об’єктів. Комахи-вчені не знають, про що насправді їх наукові відкриття. А об’єктами їх дослідження є… залишене людьми сміття і навіть купка лайна, яку комахи називають ізопериметричним куполом, надзвичайною будівлею і монументом. Вони б і надалі продовжували розвідки, але похолодання змушує експедицію повернутись. Ухвалюється колективне рішення про спорядження нової спеціальної експедиції. Але знаходиться і нетямущий у науці скептик. Це жук-гнойовик, який заявив, що у цій експедиції він зрозумів, що науці потрібне хоч найменше припущення, аби нагромадити цілу купу достовірних фактів…

Уже скільки обговорювали питання про предметну підсудність справ за позовами вкладників банків про оскарження рішень, дій і бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в банку. Але ж ні. Ще замало. Зараз на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувають ряд справ, аби визначити предметну підсудність цієї категорії спорів.
Це тягне за собою зупинення адміністративними судами провадження у справах за позовами вкладників банків за пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Чекають, як вирішить Велика Палата Верховного Суду.
Якраз це співпало із розглядом у Окружному адміністративному суді міста Києва позову мого клієнта на рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПуАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. про нікчемність договору банківського вкладу. Передбачав, що буде заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду. Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що у справах, призначених до розгляду Великою Палатою Верховного Суду у березні, оголошено перерву до липня і зараз навіть апеляційний суд зупиняє провадження, тому і справу за позовом мого клієнта просив зупинити.
До судового засідання я переглянув рішення у окремих справах, які перебувають на розгляді Великої Палати Верховного Суду. Ось що я думаю з приводу цих справ.

1. У справі № 820/10/16 (провадження № 11-105апп18) позивачем Міліціановою Т.А. (позначена як ОСОБА_2 у Єдиному державному реєстрі судових рішень) навіть не укладено договір банківського вкладу з ПуАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Позивач звернулась до філії «Центральне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відділення № 27 м. Вінниця із заявою про відкриття власного банківського рахунку на суму 7500,00 грн., яку їй подарувала інша особа за договором дарування. Листом Банку «Фінанси та Кредит» позивачу запропоновано звернутись до відділення банку для відкриття поточного рахунку. Хоч Міліціанова і не укладала договір банківського вкладу, але звернулась до відповідача із заявою про включення її до реєстру осіб для отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 р. у справі № К/800/13805/16 так визначено зміст правовідносин: «Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 не є вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оскільки нею та/або на користь неї не укладався договір банківського вкладу з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а тому колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що грошові кошти, передані позивачу за договором дарування від 24.07.2015, не підлягають відшкодування за рахунок Фонду».
В ухвалі Верховного Суду від 5 лютого 2018 р. у справі К/9901/15310/18 (820/10/16) про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено: «В обгрунтування заяви покликається на те, що справа не належить до адміністративної юрисдикції, а тому провадження у справі слід закрити».
Виходить, що Міліціанова програла справу. Сама звернулася із позовом до адміністративного суду, а потім аби отримати ще один шанс звернутися до суду пише у заяві про перегляд судових рішень в адміністративних справах, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Але така позиція суперечить її власним діям. Від такої суперечливої позиції Міліціанової не повинні залежати права інших вкладників банків.

2. У справі № 804/15159/15 (провадження № 11-100апп18) позивач Зорін О.В. уклав 24 лютого 2015 р. із ПуАТ «Дельта Банк» договір № 004-03726-240215 банківського вкладу «Найкращий від Миколая» у доларах США і Додаткову угоду № 1 до даного договору, згідно якої умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ «Дельта Банк» до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову на тій підставі, що пунктом 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ «Дельта Банк» закріплено обов’язкове обмеження – зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. Судом зроблено висновок: «Отже, зазначену додаткову угоду укладено всупереч діючим у банку Правилам банківського обслуговування фізичних осіб. Слід також звернути увагу на те, що Договір банківського вкладу № 004-03726-240215 від 24.02.2015 р. роздрукований на бланку зі штрих-кодом у правому верхньому куті, а додаткова угода до цього договору, яку укладено в той же день і яка є невід’ємною частиною договору, такого штрих-коду не містить. Зазначене, у сукупності з іншими наведеними вище порушеннями, викликає обґрунтовані сумніви у достовірності вказаних документів». Дніпровський апеляційний адміністративний суд 21 вересня 2016 р. скасував постанову суду першої інстанції, провадження в адміністративній справі закрив.
Я знайомий із Правилами банківського обслуговування фізичних осіб у ПуАТ «Дельта Банк», бо моя справа теж стосується цього банку. До вкладу «Найкращий від Миколая» може бути застосоване обмеження щодо зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи (п. 5.11 Правил).
Закриття Дніпровським апеляційним адміністративним судом 21 вересня 2016 р. провадження у справі відповідало судовій практиці того часу, про що я ще зазначу нижче. Але виходить, що Зоріну вигідно, аби Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову. Тобто має місце суперечність між діями позивача, який звертається із адміністративним позовом, а потім у касаційній скарзі пише про те, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а господарського і при цьому просить лише скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття провадження у справі. Значить, позивач хоче, щоб апеляційний суд розглянув його позов у порядку адміністративного судочинства. Але така позиція є суперечливою, бо не можна скасувати ухвалу про закриття провадження через порушення предметної підсудності, а потім ще скасувати постанову суду першої інстанції, щоб задовольнити адміністративний позов. Не виключено, що позивач у цій справі згоден і на скасування невигідного для нього рішення суду першої інстанції, аби по-новому звернутися до суду іншої юрисдикції із іншим обґрунтуванням позовних вимог та іншими доказами.

3. У справі № 819/359/16 (провадження № 11-127апп18) позивач Слободяник О.Ю. не укладав договору банківського вкладу із ПуАТ «Авант-Банк». Двоє фізичних осіб-підприємців уклали із банком договори банківського вкладу, а потім відступили права вимоги позивачу. Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги, апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції, закрив провадження у справі, зазначивши: «Спір у цій справі фактично виник у зв’язку зі здійсненням процедури ліквідації (банкрутства) банку. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства». Львівський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу 14 вересня 2016 р., послався на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15 червня 2016 р. у справі № 21-286а16. Але помилковість такої тези вже після цього неодноразово обговорювалось, у тому числі у рішеннях Вищого адміністративного суду України.
Із огляду на те, що суд першої інстанції задовольнив адміністративний позов, Слободяник зацікавлений у розгляді справи у порядку адміністративного судочинства. Це апеляційний суд вказав на те, що справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Із цього виходить, що нема сенсу позивачу говорити про порушення предметної юрисдикції у касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду. Натомість ось як написано в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2018 р. у справі № 819/359/16 (К/9901/9823/18) (провадження № 11-127апп18):
«Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року справу за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка мотивована тим, що у касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений ним позов повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки позивач оскаржує ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року саме з підстави порушення судом правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду».
Тобто Велика Палата Верховного Суду зробила висновок за самого позивача про можливе порушення правил предметної юрисдикції. При цьому зроблено помилку щодо суду: не Львівський окружний адміністративний суд постановив ухвалу від 14 вересня 2016 р., а Львівський апеляційний адміністративний суд. Але ж такий висновок Великої Палати Верховного Суду означає для позивача, що може бути скасована не тільки ухвала апеляційного суду про закриття провадження, але й постанова суду першої інстанції, якою задоволено позов. Тобто ніякої користі від такого розгляду касаційної скарги позивач не отримає.

4. У справі 813/921/16 (провадження № 11-126апп18) постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 р. позов Калакуняк О.І. задоволено частково, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПуАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПуАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПуАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПуАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та закрито провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд зазначив, що спір між сторонами повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.
Так само як і у справі № 819/359/16 (провадження № 11-127апп18) Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 лютого 2018 р. у справі № 813/921/16 (К/9901/10202/18) (провадження № 11-126апп18) зробила висновок за самого позивача про можливе порушення правил предметної юрисдикції. Але ж такий висновок Великої Палати Верховного Суду означає і для цього позивача, що може бути скасована не тільки ухвала апеляційного суду про закриття провадження, але й постанова суду першої інстанції, якою задоволено позов. Ніякої користі від такого розгляду касаційної скарги Калакуняк не отримає.
Що ще має значення у справі № 819/359/16 (провадження № 11-127апп18): Калакуняк уклала із ПуАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу «Найкращий від Миколая», про умови якого я вже згадував.

Із усього викладеного вище виходить, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувають справи, у яких: 1) були умови договорів, якими не передбачалось можливість внесення вкладу від іншої особи (справи №№ № 804/15159/15 (провадження № 11-100апп18) і 813/921/16 (провадження № 11-126апп18)), 2) позивачі не укладали договорів банківського вкладу (справи №№ № 820/10/16 (провадження № 11-105апп18) і № 819/359/16 (провадження № 11-127апп18)). Але ж це суттєві відмінності від багатьох інших справ за позовами вкладників банків! Крім того, не можна орієнтуватися на судові рішення про закриття провадження у адміністративних справах за позовами фізичних осіб про зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку включити позивачів до переліку вкладників, які були прийняті у вересні 2016 р. Тоді була ще нагальною, так би мовити «гарячою», постанова Верховного Суду України від 15 червня 2016 р. у справі № 21-286а16. Час показав помилковість цієї позиції. А зміна редакції КАС України, яка мала місце у 2017 р., не визначає обов’язковим прийняття до уваги позиції Верховного Суду України. Уже нема цього органу в Україні. Тому питання про предметну підсудність, як на мене, є надуманим.
Позивачі-вкладники банків, справи яких зараз перебувають на розгляді у адміністративних судах, не повинні залежати від результатів розгляду позовів осіб, у яких суди приймали негативні для них рішення і які зараз розглядаються Великою Палатою Верховного Суду.
Завжди є гіпотетична можливість скасування судового рішення. Але це не означає, що через це може порушуватись право позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку і право на ефективний засіб юридичного захисту в суді. Для того, щоб було видно, як здійснюється правосуддя у справі, а не очікується від Великої Палати Верховного Суду, суд має розглядати позов вкладника банку за наявними у справі матеріалами і ухвалити рішення по сутті позовних вимог.
Наведені мною вище аргументи я виклав письмово і подав до суду 25 квітня. Провадження у справі не було зупинене, а позов мого клієнта задоволено. Дивіться рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень по справі № 826/913/16.
Позивачам-вкладникам банків, справи яких призначені до розгляду, пропоную використовувати наведені мною аргументи для заперечення проти зупинення провадження у справі.

…У кінці наведеного оповідання Марк Твен так пише про жука-гнойовика: «Неосвічені і неотесані скептики завжди були і будуть на білому світі».
Що ж, можна і жуком-гнойовиком побути, коли треба для результату.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net