Оборонні закупівлі без Прозорро: як забезпечити підзвітність військових частин
Чому закупівлі повинні бути прозорими і конкурентними навіть під час війни
Будь-яка закупівля, чи то в державному, чи то в комерційному секторі, завжди передбачає порівняння різних пропозицій для знаходження найкращої. Постачальники розуміють, що їх порівнюють, і це змушує їх конкурувати, надаючи нижчі ціни та кращі умови.
В українському державному секторі основним інструментом для забезпечення цієї конкуренції останніми роками була система Прозорро. Однак з 2022 року ситуація змінилася. Оборонним замовникам було надано широкі можливості не використовувати цю систему. Основним застереженням стала її публічність, адже електронна система працює під гаслом «Всі бачать все». Те, що бачать всі, може побачити і ворог, і це, безумовно, є виправданим за воєнних умов.
Проте навіть якщо закупівля не є публічною, вона все одно має проходити за конкурентними принципами. Закупівельник має сформувати максимально широку базу постачальників, надіслати їм запит на надання цінової пропозиції, провести неупереджений їх розгляд. Закупівля повинна бути прозорою і підзвітною. Це означає, що всі етапи процесу описані, визначена відповідальність кожного виконавця цього процесу. Інформація про стан закупівлі на кожному етапі має бути доступною та зрозумілою керівництву та органам внутрішнього аудиту.
Підзвітний процес є протилежним до іншого, дуже поширеного способу робити справу, який називається «чорна скриня». Як працює чорна скриня: у неї є вхід – потреба у закупівлі, і вихід – укладений договір з постачальником. Що відбувається всередині – невідомо. За яким принципом формуються технічні вимоги, як проводиться відбір постачальника, хто і за що конкретно відповідає – все це залишається в тіні.
Проблема чорної скрині в тому, що процеси, які відбуваються всередині, неможливо проконтролювати чи вплинути на них. Якщо все добре – ми отримуємо договір за ринковими цінами, який виконується. Якщо ж виявляється, що ціни завищені або якість не відповідає потребам – знайти причину і встановити відповідального неможливо. І, що найгірше, неможливо застосувати заходи, щоб такого більше не відбулося.
Чорна скриня дуже вигідна тим, хто хоче уникнути відповідальності за свою корупційну діяльність. Тому впровадження будь-яких прозорих, логічних та зрозумілих процесів зазвичай саботується.
У 2023 році військові частини, які входять до складу ЗСУ, витратили на закупівлі 52 млрд грн. З них через систему Прозорро пройшло лише 8%. Решта закупівель відбувається за внутрішніми процедурами, яких, увага, немає. Закупівлі військових частин – це типова чорна скриня. У ЗСУ відсутні будь-які нормативи, які б описували та визначали спосіб відбору постачальників, з якими укладається контракт.
Тому наша команда Проекту реформи оборонних закупівель розробила проект положення із проведення закупівель у військових частинах. У цьому документі описано, як організувати процес закупівлі у ВЧ, налагодити взаємодію, ефективно та на принципах конкуренції відібрати постачальника.
Ми працюємо разом з Департаментом політики закупівель МОУ, щоб впровадити ці зміни. Результатом мають стати затверджені на рівні ЗСУ методичні рекомендації з проведення закупівель військовими частинами
Прозорість і підзвітність у закупівлях – це не просто красиві слова, а ключові принципи, які забезпечують ефективність і доброчесність процесів. Тільки так ми зможемо впоратися з викликами, які стоять перед нашою армією, і забезпечити її всім необхідним на найвищому рівні.
Євгеній Сільверстов
Експерт Проєкту реформи оборонних закупівель за підтримки спеціального радника Великої Британії з питань оборони.
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 192
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 155
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 84
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 72
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 10259
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 7939
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 5075
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3931
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 3154