Хто ж сплачує ЄСВ, зважаючи на постійні зміни законодавства?

З цими постійними законодавчими змінами просто можна заплутатися, тим більше, що і судова практика на стоїть на місці

Для зручності та наочності, думаю згодиться в практичній роботі, зведена інформація про звільнення від сплати ЄСВ для суб’єктів господарювання  (ФОПів) (таблиця не враховує звільнення під час карантину). 

Відомо, що з 1 січня 2017 року ЄСВ платять всі ФОП, навіть, коли немає доходу. 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ (УНІВЕРСАЛЬНІ) 

1.1. КОГО СТОСУЮТЬСЯ: 

А) фізичні особи-підприємці (загальна система оподаткування, платники єдиного податку всіх груп) (діє з липня 2011 року) (п. 4 ст. 4 ЗУ «Про ЄСВ»).

Б) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (діє з 01.01.2018) (п. 5 ст. ЗУ  «Про ЄСВ»). 

В) члени фермерського господарства (п. 5-1 ЗУ «Про ЄСВ») (діє з жовтня 2017 року). 

1.2. НЕ СПЛАЧУЮТЬ ЄСВ

Випадок № 1 

ЯКЩО СУБ’ЄКТ  отримує пенсію за віком, інвалідністю (діє з липня 2011 року).

*** 

Випадок № 2 

ЯКЩО отримується пенсія за вислугу років (діє з законодавча норма з 01.01.2021). 

До 01.01.2021 (судова практика в умовах відсутності прямої законодавчої норми).

Першочерговим було саме досягнення пенсійного віку. 

Справа № 1. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі за № 824/265/19-а: 

 … з указаного періоду, тобто з 01 січня 2018 року фізичні особи - підприємці, які досягли віку, встановленого статтею 26 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (60 років та мають страховий стаж, зокрема з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії), звільняються від сплати єдиного внеску за себе. 

За таких обставин суд вважає, що контролюючим органом правомірно винесено вимогу від 21.12.2018р. №Ф-3590-51, якою позивачу нараховано заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 12146,65грн. (за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року). 

Справа № 2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.02.2019 у справі за № 120/4725/18-а: 

Аналізуючи наведене, суд зауважує, що  фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до   Закону № 2262-XII і які не досягли пенсійного віку, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої   статті 4 Закону № 2464-VІ, адже від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які  є пенсіонерами за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого    статтею 26    Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". 

Справа № 3 Постанова ВС від 10.04.2018 у справі за № 826/28012/15 

Враховуючи зазначене, колегія судів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років … і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини четвертої статті 4 ЗУ «Про ЄСВ. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком (аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 15 квітня 2014 року № 21-59а14 та постанові № 822/4655/14 від 23 лютого 2016 року).

***

Випадок № 3

ЯКЩО отримується пенсія у зв’язку з втратою годувальника, проте особа має право на пенсію за віком.

Якщо зареєстрована ФОП, має право на пенсію за віком, проте обрала пенсію за втратою годувальника. 

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо ФОП мала право на пенсію за віком, але вибрала пенсію у зв'язку з втратою годувальника, то така ФОП має право на звільнення від сплати ЄСВ, оскільки вибір виду пенсії не позбавляє набутого права, що пов'язане з певним віком (Постанову ВП ВС від 10.04.2019 р. у справі за № 814/779/17). 

***

Випадок № 4

ЯКЩО отримується  соціальна допомога (в т. ч. по догляду за дитиною). 

У випадку отримання застрахованою особою у встановленому порядку щомісячної соціальної допомоги (в тому числі по догляду за дитиною), на яку нараховується та з якої сплачується єдиний внесок у мінімальному розмірі, обов`язок сплати такою особою, що зареєстрована як фізична особа — підприємець, єдиного внеску не виникає (для прикладу, Постанова ВС від 27.04.2020 р. у справі № 120/581/19-а, Постанова ВС від 18.11.2020 у справі за № справа № 240/144/19).

***

Випадок № 5

ЯКЩО ФОП не веде господарської діяльності, проте є найманим працівником.

Верховний Суду в постанові від 04.12.2019 (у справі № 440/2149/19) констатував, що якщо фізособа-підприємець госпдіяльність не веде і доходу від неї не отримує, але в той же період є найманим працівником, то вона не повинна сплачувати ЄСВ. 

***

Випадок № 6

Якщо ФОП веде господарську діяльність та є найманим працівником.

Отже, особа, яка провадить господарську діяльність, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний (Постанова ВС від 23.01.2020 у справі за № №480/4656/18). 

ІІ. ЯКЩО ЗАГАЛЬНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ (якщо немає доходу) 

2.1. КОГО СТОСУЄТЬСЯ: 

А) фізичні особи-підприємці (тільки загальна система оподаткування).

Б) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. 

В) членів фермерського господарства.

У разі якщо не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

До грудня 2016 року діяла подібна норма щодо  можливості  визначити базу нарахування самостійно: 

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник МАЄ ПРАВО визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 ч. 1 ст. 7  Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», далі – ЗУ «Про ЄСВ»). 

Це давало можливість не нараховувати ЄСВ за періоди без доходів (для прикладу, Постанова ВС від 03.09.2020 у справі за № 816/188/17, Постанова ВС від 20.08.2019 у справі за № П/811/227/16). 

З грудня 2017 року  по січень 2021 року «МАЄ ПРАВО» стало «ОБОВ’ЯЗКОМ». 

ІІІ. АТО ТА ЄСВ 

З квітня 2014 року по лютий 2020 року діяли норми щодо звільнення від сплати ЄСВ та штрафних санкцій, а саме положення п.9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про ЄСВ» про звільнення від сплати ЄСВ з 13.04.2014 по 13.02.2020 (до моменту, коли були виключені відповідні положення). 

Постанова Великої Палати ВС від 06.11.2018 у справі за № 812/292/18: з урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що подання сертифікату Торгово-промислової палати України як умови для звільнення від штрафу та/або пені за несвоєчасне та/або не в повному осбязі нарахування, обчислення чи сплату єдиного внеску, є необгрунтованою вимогою з боку органу доходів та зборів.

 Щодо подання заяви як обов'язкової підстави для звільнення від виконання обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що її подання є додатковою умовою для списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Платник єдиного внеску має можливість подання такої заяви протягом певного строку (тридцяти днів) після закінчення антитерористичної операції. 

Натомість, звільнення від відповідальності передбачено безпосередньо у Законі № 2464-VI та не потребує додаткового звернення, оскільки ця норма встановлює «незастосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій» та адресована насамперед до осіб, які наділені повноваженнями щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій (аналогічна позиція викладена в Постанові Великої Палати ВС від 10 лютого 2021 року у справі № 805/3362/17-а).