50 мільярдів плюс
Низка порад для оптимізації витрат у країні, що воює
Європейський екологічний податок СВАМ вже працює в тестовому режимі. Остаточно він буде запроваджений у 2026 році. І Україна на ньому втрачатиме, за попередніми оцінками, близько 1,4 мільярда євро на рік.
Коротко нагадаю, про що йде мова. СВАМ - Carbon Border Adjustment Mechanism – це екологічний податок, який запровадив Євросоюз в рамках зеленого переходу. Його суть проста: кожен, хто імпортує до ЄС продукцію, має заплатити за викиди CO2, які були вивільнені під час виробництва цієї продукції. Для цього треба купити спеціальні сертифікати на викиди. Їх вартість буде розраховуватися на основі вартості на глобальному ринку квот на викиди парникових газів.
Механізм простий. Виробив залізо на суперсучасному виробництві, з мінімальними шкідливими викидами – купив один сертифікат СВАМ. Виплавив те саме залізо на заводі, що потребує модернізації – купуй 10 таких сертифікатів. За певних обставин - 20. Європейська політика часом буває жорсткою. І протести польських фермерів, варто відзначити, виникли не на порожньому місці.
Звісно, Україна належить до другої категорії виробників – адже у нашої країни немає тих коштів, які ЄС вклав свого часу у модернізацію важкої промисловості. Тому, за попередніми оцінками, введення СВАМ буде коштувати нашим виробникам близько 1,4 мільярда євро на рік.
На повну силу СВАМ запрацює вже у 2026 році. Він стосуватиметься усього виробництва – не лише залізо, але й скло, будматеріали, папір, міндобрива та інше. Потім його також сплачуватимуть підприємства авіа та морського транспорту.
Чи справедливим є цей податок?
По суті, так. Це притаманний європейцям «м’який примус», який у кінцевому результаті зробить нашу екологію кращою, а повітря – чистішим. ЄС подає світові приклад, вкладаючи мільярди у модернізацію своїх заводів. Зважаючи, що Україна вже у осяжному майбутньому планує стати членом європейської сім’ї, ми розділяємо її цінності і намагаємося максимально їм слідувати.
Проте давайте відверто: зараз, в умовах війни, ми фізично не потягнемо новий податок, який коштуватиме нашим виробникам 50 мільярдів гривень щороку. Нам бракує грошей на більш важливі речі, плюс маємо поступово нарощувати експорт з України, щоб зменшити залежність від допомоги Заходу та її обсяги.
То що ж робити?
Влада вже робила декілька заяв на тему, що СВАМ для України поки непідйомний, і що його умови для нас потрібно переглянути. Проте справа далі заяв поки не пішла. Натомість підказку стосовно алгоритму дій нам дали самі європейці.
Днями на Politico вийшла стаття, у якій нашій владі рекомендували звернутися до норми про форс-мажор, яка прописана у нормативній базі СВАМ. Вона дозволяє ЄС робити винятки для країн, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн».
Війна – очевидний форс-мажор. Тож нашій владі навіть не потрібно заново винаходити велосипед – достатньо просто звернутися до норм ЄС та отримати відстрочку, яка дасть нам можливість не витрачати щороку десятки мільярдів. До речі, можна скористатися резонансом від блокування польськими фермерами польсько-українського кордону.
Проте розпочинати цю роботу потрібно негайно, бо ми потребуємо не тільки відтермінування запровадження СВАМ, але й всебічної підтримки у нашому зеленому переході.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 876
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 292
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 285
- Бронювання працівників: правила та вимоги 210
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 175
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 30209
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2336
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
2252
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 2062
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1734
