Маски-шоу стоп-3: чи збираються парламентарі захищати бізнес?

Офіційна його назва «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)». 

Більше ніж півтора року народні депутати не можуть дати ради положенням проєкту закону, який покликаний підвищити збалансованість між забезпеченням дотримання прав фізичних та юридичних осіб і повноваженнями слідчих та прокурорів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Разом з цим, документ спрямований на вдосконалення положень КПК щодо тимчасового доступу і вилучення комп’ютерної техніки у компаній.  Також він передбачає кримінальну відповідальність слідчих і прокурорів за порушення порядку тимчасового доступу до речей та документів, а також їх виїмки під час огляду чи обшуку. 

Вкотре намагаємось пояснити чиновникам, що перманентні випадки зловживань окремих представників правоохоронних органів під час проведення ними слідчих дій зумовлюють несприятливі економічні умови для українського бізнесу. Це стримує прихід до нас інвестиційно привабливих зарубіжних компаній. У свою чергу, це не просто заважає веденню бізнесу в Україні, а зумовлює, що найбільш прикро, виведення вітчизняних трудових ресурсів і капіталу за кордон. 

Що передбачає законопроєкт для захисту бізнесу?

• Передусім він містить положення про те, що тимчасовий доступ до електронних пристроїв здійснюється без їх вилучення шляхом зняття копії інформації, що в них міститься. За результатами копіювання інформації має бути складено окремий протокол, копія якого вручається особі, якій належить електронний пристрій, з якого здійснено копіювання інформації.

• У разі втрати, пошкодження чи знищення стороною обвинувачення наданого їй електронного пристрою, що містив у собі електронний документ, вона зобов’язана відшкодувати власнику витрати, пов’язані з втратою, пошкодженням чи знищенням документа та вжити заходів щодо відновлення втраченого документа.

• Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді електронних пристроїв, якщо вони використовуються як предмети або засоби праці та/або вилучення яких може завдати істотної шкоди їх законному власнику повертаються власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

• Законопроєктом також передбачено заборону вилучати електронні пристрої, а також порушувати роботу комп’ютерних та інших мереж,  якщо знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення виступає не пристрій, а інформація, що в ньому міститься.

• У разі вилучення зазначених пристроїв або їх складових, особа, яка їх вилучає, зобов’язана на вимогу власника (законного володільця) надати можливість йому копіювати інформацію, що міститься у цих пристроях або їх складових.

• Надання власникові пристрою або його законному володільцю можливості копіювати інформацію має здійснюватися безпосередньо під час вилучення цього пристрою, а у випадку неможливості копіювати таку інформацію негайно, – особа, яка вилучає електронні пристрої, повинна надати таку можливість копіювання інформації у будь-який зручний для власника (законного володільця) пристрою час.

• Недопустимою має бути заборона використання електронних пристроїв під час кримінального провадження, якщо вони використовуються їх власником як предмети або засоби праці.

Зазначені прогресивні, з точки зору підприємців, положення законопроєкту викликали цілковите несприйняття з боку представників влади і правоохоронних органів. 

Так, найперше, що їм не сподобалось у проєкті закону, – це пропозиція щодо встановлення відповідальності посадових осіб слідчих органів та органів прокуратури за порушення відповідних вимог КПК. А саме за «умисне порушення слідчим або прокурором встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тимчасового доступу до речей і документів або тимчасового вилучення чи арешту майна, а так само порядку вилучення речових доказів під час огляду або обшуку, якщо це завдало істотної майнової шкоди власнику (законному володільцю) даного майна чи документів». 

Проти такої новації одностайно виступили Мінюст, СБУ, НАБУ, ДБР та Національна поліція. Пояснюють вони своє негативне ставлення до пропозиції встановити кримінальну відповідальність для слідчих і прокурорів, в основному, тим, що Кримінальний кодекс вже передбачає відповідальність за перевищення працівниками правоохоронних органів службових повноважень (ст. 365), зловживання службовим становищем (ст. 364) і службову недбалість (ст. 367). Крім того, на їх думку, запропонована заборона буде впливати на порушення принципу змагальності сторін, процесуальної самостійності та незалежності слідчого і прокурора. 

Ще одним популярним аргументом правоохоронних органів проти законопроєкту є побоювання стосовно того, що для реалізації вказаних положень проекту у правоохоронних органів виникне потреба у закупівлі додаткового обладнання для здійснення копіювання інформації. Думаю, що за такою логікою, дозвіл на застосування середньовічних тортур з метою пошуку істини під час слідства цілком би задовольнив силовиків. 

Як не дивно, представники наукової спільноти (зокрема Національна академія наук України за висновком, що підписаний академіком О.М. Костенком, а також Київський національний університет імені Тараса Шевченка за науковим висновком, підписаним ректором Л.В. Губерським), навпаки, вважають, що запропоновані зміни мають прогресивний і позитивний характер у контексті захисту прав та інтересів бізнесу. 

Так само вважають і представники найбільших в Україні об’єднань бізнесу (зокрема Американської торговельної палати (АСС), Спілки українських підприємців, Асоціації «IT Ukraine»), які звернулись із відповідними листами на підтримку законопроєкту. 

Лише у травні 2021 року законопроєкт було нарешті винесено на розгляд Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. У ході його обговорення народні депутати – члени Комітету, очевидно зважаючи на потужний спротив державних установ, зазначили про необхідність його ґрунтовного доопрацювання, хоча й погодилися з актуальністю проблем, на вирішення яких було розроблено даний законопроект. Комітетом рекомендовано Верховній Раді законопроєкт № 2740 за наслідками розгляду в першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання. 

Наразі створено робочу групу з доопрацювання законопроєкту і розпочато роботу щодо його вдосконалення. Далі буде…