Суспільство продовжує обговорювати норми нового закону про мову. Які зміни очікують інтернет-сайти та додатки?
Ми продовжуємо обговорювати новий Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Вийшло багато журналістських матеріалів, аналітики. Зі свого київського досвіду можу сказати, що на українську таки переходять: з очевидних причин в більшій мірі молодь.
Зараз не про це. За рамками дискусії лишається не менш важливий аспект існування мови, ба навіть потенційно найважливіший – мова в інтернеті, на веб-сайтах та в мобільних додатках. Не секрет, що більша частина інформаційного поля, комунікацій, сьогодні відбуваються саме в «цифрі».
На ці думки мене наштовхнуло питання, задане мені колегами на черговій нараді в компанії: чи треба сайт перекладати на українську? Треба. Скажу більше: ще треба зробити так, щоб користувач з України автоматично переходив на українську версію. Переклад стосується також і мобільних додатків. Тобто, ми говоримо про домашню роботу як перекладацьку, так і технічну.
Так склалося, що в силу різних причин (орієнтації на споживача, навіть таких тривіальних як звичка, збіг обставин) велика частина мовного простору в українській «цифрі» російськомовна.
Новий закон передбачає, що веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах, мобільні застосунки компаній (ФОП), що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні мають виконуватись державною мовою. Також закон допускає існування іншомовної версії поряд з державною. При цьому, версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії.
Якщо виміряти, як кажуть «на око», обсяг застосування цих норм, одразу стає зрозуміло, що у мовного омбусмена буде багато роботи. Ваш покірний слуга рік тому шукав IT-компанію для розробки сайту. Шукав дуже просто: через гугл, з пошуковими запитами українською. Так от, було таке враження, що в Україні практично відсутні компанії, які розробляють сайти. Змінюємо мову пошуку на іншу і «вуаля»: калейдоскоп компаній, які пропонують свої послуги на різний смак та бюджет.
Закон містить штрафи для порушників (від 3400 грн. до 6800 грн.), або попередження. Але тут не все так просто. За те, що сайт певної компанії (ФОП), чи мобільний додаток не перекладені на українську, оштрафувати не зможуть, а от за відмову обслуговувати користувача на сайті інтернет-магазину державною мовою, дуже навіть. До того ж інформація про товари та послуги має бути виконана українською.
Цікавим обіцяє бути саме процес доказування порушень законодавства про функціонування державної мови в інтернеті. Особливо, якщо будуть оскаржуватись постанови про накладення адмінпротоколів – а вони будуть! Учасники справи, щоб довести свою позицію зобов’язані будуть обґрунтовувати свою позицію електронними доказами. Це вимагатиме від них виняткової кваліфікації, підходу та готовності судів сприймати ті, чи інші докази. Залишимо за рамками питання, чи буде в змозі омбудсмен ефективно виконувати норми закону в цій частині.
Разом з тим, обслуговувати клієнтів інтернет-магазинів та інтернет-каталогів українською потрібно починати вже.
І не забудьте налаштувати свій софт необхідним чином, адже тепер кастомні інтернет-консультанти «Анастасия», чи «Сергей» ненароком можуть вилитись компанії в штрафні санкції та зайву головну біль.
