Шок-контент і журналістська етика
Кодекс журналістської етики стосується не всіх, хто проголосив себе "журналістом".
Я вжахнувся, дізнавшись про вбивство, яке сталося в Полтаві ще на початку жовтня. Школяр на вулиці "доколупався" до чоловіка в неадекватному стані, подумавши, що то наркоман, завдав йому удару чи ударів, знявши це на відео. Чоловік помер. Потім з'ясувалося, що він напився, бо в нього померла мати.
Але ще більше мене вразили дії деяких "ЗМІ". Відео побиття спершу з'явилося в анонімному телеграм-каналі. Деякі медіа не просто показали його, а й навіть не "забльорили" обличчя. Це — цинічне порушення принципів журналістської етики, зокрема, принципу поваги до приватності та "табу" на контент, який може шокувати.
Які емоції пережили знову, за два місяці після загибелі, родичі й близькі цього чоловіка? Які емоції переживе ще неодноразово його донька? Яким узагалі суспільним інтересом можна пояснити такі дії "медіа"? Навіть у мене, дорослої людини, вистачило сил лише на кілька кадрів.
Постає навіть запитання, чи етично було взагалі робити такі новини. Але, на жаль, часто саме публічний розголос сприяє пришвидшенню розслідування. Тому саме в цьому суспільний інтерес і потреба встановити справедливість переважили право на приватність.
Але принципу "не нашкодь" варто було дотриматися й тут, адже ані обличчя, ані оприлюднені й побачені глядачами подробиці не вплинуть на розслідування. Усього цього не повинно було бути у нормальних ЗМІ.
Те ж стосується оприлюднення особистої інформації школяра. З ним хай суд розбирається та поліція, однак так само: чим завинили його близькі й родичі, які носять таке ж прізвище? Для них це стигма на все життя. Прямо зараз, імовірно, у них почнуться проблеми на роботі та з сусідами.
Чи вартує це все розголошення "сенсаційної" інформації у новинах? На мій погляд, ні.
Схожий випадок стався в Америці у 2012 році. У метро Нью-Йорка один чоловік під час сварки штовхнув на колії іншого. У цей момент із тунелю вилетів потяг. Чоловік не встиг вибратися, машиніст не встиг загальмувати, й нещасний загинув.
На пероні перебував фотограф і зробив знімок за секунду до зіткнення. На ньому зображений цей чоловік, який дивиться у бік потяга, що вже виїжджає з тунелю. Одна рука його — на пероні. Світлина вийшла у "Нью-Йорк Пост" із заголовком "Цей чоловік помре за мить".
У медіасередовищі США розгорнулася дискусія: чи етично було публікувати цю фотографію? Її автор стверджував, що спалахом намагався привернути увагу машиніста. І перебував надто далеко, щоб допомогти чоловікові.
Але навіть не це, а саме́ "смакування" трагедії викликало обурення. Адже це була не суспільно значуща інформація, не ілюстрація до статті про, наприклад, відсутність огородження в метро, а просто, як би сказали в нас, "хайпова новина".
Та українська журналістика, на жаль, за невеликою кількістю винятків, існує десь у паралельній реальності й такими проблемами у 9 із 10 випадків не переймається. І кодекс журналістської етики стосується не всіх, хто проголосив себе "журналістом".
Я вважаю, що в таких випадках наша "робота людини" пріоритетніша за "роботу журналіста". Саме тому принаймні обличчя чоловіка, кров й інші приголомшливі подробиці необхідно було розмити, "забльорити", аби не завдати болю близьким і родичам померлого.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей вчора о 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов вчора о 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова вчора о 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко вчора о 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак вчора о 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ вчора о 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 839
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 188
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 140
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 99
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 95
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 6190
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 5984
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 5351
-
Глава TotalEnergies "не здивується", якщо Північний потік відновлять
Бізнес 4618
-
Злочин без кари. Як Трамп хоче миру ціною України, і куди це веде світ
4168