Реформа НБУ: хто там в мішку?

Так, депутати підтримали у першому читанні президентський законопроект №2742 з гучною назвою "Щодо розбудови інституційної спроможності НБУ". 

Документом передбачається буцімто "посилити незалежність та інституційну спроможність Національного банку".

 

Є у нас така вимога Міжнародного валютного фонду на порядку денному - реорганізація регулятора. Втім автори документу додали до законопроекту ще декілька норм, які ніяк не сходяться з вимогами того ж Фонду і нівелюють ідею закону.

  

По-перше – незрозуміло чому знімається відповідальність з голови НБУ. Законопроектом пропонується прибрати норму, за якою керівник одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою та Президентом України за діяльність Національного банку.

 

Схоже, чинній Голові і всім її наступникам вирішили дати такий собі карт-бланш на безкарність. Навряд чи це стимулюватиме керівника Центрального банку країн до прозорості. Особливо в той час, коли будь-яке рефінансування чи банкрутство банків супроводжується відвертими маніпуляціями.

 

По-друге , автор проекту пропонує дозволити співробітникам НБУ брати кредити в інших банках. Це може привести до серйозних корупціоногенних ризиків.

 

Відповідно до чинної редакції Закону "Про Національний банк України", Голові НБУ, його заступникам, членам Правління НБУ та іншим службовцям банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Нацбанку України. І це виправдана норма.

 

По-третє, пропонується перетворити НБУ в найбільш "недоторканний" орган в Україні.

 

Для цього варто почитати ці норми. "Позови проти рішень НБУ розглядаються лише на предмет "законності" або, фактично, процесуально, а не по суті". Або "Суд не має права припиняти рішення НБУ, в якості забезпечення позову або забороняти здійснення певних дії". Іншими словами, Нацбанку буде дозволятися все, і навіть трішки більше.

 

Але це ще не все. Мабуть, найцікавіше оце – "будь-який позов, поданий проти співробітника НБУ, є позовом проти НБУ". Подумайте про рівень корупції та політичного тиску в справі, по якій відповідати буде НБУ, а не конкретна людина.

 

По-четверте , пропонується звільнити НБУ від участі у складанні прогнозу держбюджету на наступні роки. І тепер Нацбанк уже не буде подавати Раді, Кабміну і Президенту відповідні монетарні прогнозні показники. Також регулятор не буде подавати розрахунки щодо частини прогнозованого прибутку. 

 

При цьому ніхто не думає, що неврахування показників валютно-курсової політики при складанні прогнозу проекту Держбюджету може ускладнити належну оцінку його потенційних показників, у тому числі створити певні ризики щодо формування дохідної та видаткової частин.