У майбутньому, кажучи "комфортний будинок", ми матимемо на увазі його енергоефективність

Природньо люди тягнуться до великих міст з наявністю більших можливостей для самореалізації та розвитку. І мегаполіси у всьому світі невпинно збільшуються у розмірах – це загальна тенденція, яка не оминає й Україну. Отже, Київ продовжує рости: наразі в столиці будується 150 нових житлових комплексів і стільки ж – в передмісті. Схожа картина спостерігається у Львові й Одесі. Навіть попри пандемію COVID-19 та спричинені нею негативні економічні наслідки, обсяги інвестицій українців в житло на первинному та вторинному ринках залишаються стабільно великими. Адже кожен воліє мати власне помешкання, та не аби яке, а комфортне.

Говорячи про комфортність умов проживання, окрім суто інфраструктурних питань, часто мають на увазі енергоефективність житла (скільки доведеться витрачати на ремонти та оплату комунальних послуг) і його екологічність (безпечність використаних будівельних матеріалів для здоров’я та близькість до зелених зон).

Зараз в Україні близько 80% житлового фонду (144 тисячі багатоповерхівок) потребує модернізації. Вкрай зношені інженерні мережі, покрівлі, конструкції зовнішніх стін, віконні прорізи не забезпечують збереження тепла, а в багатьох будинках й досі не має загальнобудинкових лічильників. Не дивно, що за таких обставин енерговитрати в українських багатоповерхівках у 1,5 – 3 рази вищі, ніж у Польщі, східній Німеччині та країнах Балтії.

За оцінками Офісу підтримки реформ Міністерства регіонального розвитку в 2019 році загальні витрати лише на опалення будівель становили 12,1 млрд доларів США. А це близько 9% від ВВП України. Більше половини з цієї суми пішло «на вітер» –  тобто на обігрів вулиць. Проте за це довелося заплатити. І мешканцям цих будинків – у вигляді рахунків за теплопостачання, і державі – у вигляді субсидій.

Але навіть будинки радянської забудови мають потенціал підвищення енергоефективності від 20 до 50, а в деяких випадках і до 60-70%. Тобто енергетична модернізація будівель – це гідне джерело зростання ВВП країни внаслідок більш раціонального використання коштів і ресурсів.

Шлях до досягнення енергоефективності окремими будинками, цілими містами і державою загалом можна успішно подолати завдяки плідній співпраці уряду, жителів України та бізнесу. Прикладом такого ефективного співробітництва є державні й міські грантові програми зі співфінансування енерго- і термомодернізації багатоквартирних будинків, а також «теплі кредити» для приватних будинків. В таких програмах мешканці самі проявляють ініціативи, а держава допомагає їх реалізувати через Фонд енергоефективності або гранти на утеплення.

Зниження непродуктивних витрат енергоресурсів за допомогою сучасних технологій не лише зменшує комунальні платежі, а й позитивно впливає на стан навколишнього середовища. Тому питання енергоефективності й екологічності українських будинків майбутнього нерозривно пов’язані. 

Бо, з одного боку, матеріали, які використовуються для проведення термомодернізації та реновації житлових будинків, виробляються за високими стандартами безпеки здоров’ю людини. А з іншого боку, оновлення за сучасними стандартами допомагає більше залучити самі будинки у природне середовище. Наприклад, в Німеччині вже прийнята концепція будинку з нульовим енергобалансом. Тобто така домівка здатна сама виробляти теплову енергію для своїх мешканців за рахунок встановлених сонячних панелей, не спалюючи для цього природний газ.

В цілому, відповідаючи на питання, яким має бути комфортний багатоквартирний будинок чи житловий комплекс в українському місті майбутнього, можна уявити його:

• естетичним та безбар’єрним – з архітектурним дизайном, який не лише привабливий на вигляд, а й забезпечує вільний та зручний доступ до нього всім категоріям населення;

• енергоефективним – з мінімальними непродуктивними витратами енергоносіїв і прийнятними рахунками для мешканців за комунальні послуги;

• екологічним – з безпечних для здоров’я людей матеріалів та максимально інтегрований у навколишнє середовище;

• розумним – з технологічними рішеннями, які допомагають мешканцям зменшувати енергоспоживання без втрати комфорту.

Щоб уже за 30 років жити в «будинках майбутнього» потрібно вже зараз впроваджувати смарт-технології та енергоефективні рішення в своїх оселях. Починати можна з малого: заміни лічильника на сучасний двозонний, облаштування ощадливими побутовими приладами, встановлення термостатів для регулювання температури приміщення тощо. А ще важливо з юного віку привчати дітей до розумного споживання енергоресурсів, адже цим вони роблять внесок у стале майбутнє.