Укладення Суборендарем Договору про встановлення земельного сервітуту

Так, одним з найцікавіших та суперечливих питань пролунала необхідність укладення Договору про встановлення земельного сервітуту із Суборендарем земельної ділянки, оскільки ділянка була передана в Суборенду з відповідними правами.

Автор питання наполягав, що Сервітут можна укласти із Суборендарем, оскільки, відповідно до статті 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Але !
З буквального розуміння наведеної норми дійсно випливає, що сервітут може бути встановлений будь-якою особою, що володіє земельною ділянкою на якомусь титулі.

Проте, дане положення слід тлумачити обмежено, виходячи із того, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам, і договір у жодному разі не може створювати обов'язків для осіб, що не є його стороною. Тому, як видається, будь-який користувач земельної ділянки, окрім власника, може обтяжити земельну ділянку сервітутом лише на час свого користування і лише у разі коли законом або договором йому передане право розпорядження земельною ділянкою.

З іншого боку, вважаю, що відносно земельної ділянки, наданої в користування третій особі, власник може встановити сервітут також лише за згодою користувача. В іншому разі користувач може ставити питання про відповідальність власника за порушення його прав.

Хотілось би звернути увагу на дуже простий приклад, який приводить відомий український адвокат Віктор Кобилянський:

“Уявіть, що Іванов передав в оренду на 1 рік Петрову квартиру та поїхав з країни у своїх справах. У цей час Петров підписав з Сидоровим Договір про встановлення сервітуту. Повернувшись, Іванов побачив таке “щастя”. Чи буде договір сервітуту законним ? Звичайно ні, бо Іванов нікому не надавав повноваження”.

Тож, у разі необхідності укладання Договору про встановлення земельного сервітуту саме Власник земельної ділянки, яка передана в Суборенду, буде його підписантом. Але, до моменту укладення, Власник ділянки повинен взяти письмовий дозвіл (письмове погодження) на укладання Сервітуту від Орендаря (який є Суборендодавцем по договору суборенди) та Суборендаря, оскільки без цього будуть порушені права користувачів.

На практиці трапляються випадки, коли Суборендар, керуючись буквально статтею 100 ЗКУ, бере письмове погодження від Власника земельної ділянки та Орендаря і укладає Сервітут з Сервітуарієм, що може бути наслідком визнання такого договору недійсним, оскільки передача права розпорядження земельною ділянкою повинна відбуватись в порядку представництва (за довіреністю), стороною якого звичайно повинен бути Власник ділянки.