Страта чи вбивство – чому слова важливі?
Пояснюється чому не варто вживати слово страта в контексті заподіяння смерті російськими військовими, наводитися визначення слова страта.
У матеріалах засобів масової інформації часто можна зустріти вживання слів «окупанти стратили», «росіяни стратили» тощо. Цей юридичний термін «страта», «стратити» вживається деякими людьми для позначення заподіяння смерті – але це не є тотожним!
Якщо подивитися на словникове визначення слова «страта», то стає зрозумілим, що це не просто позбавлення життя, а міра покарання. Безумовно, якщо ми говоримо про покарання, то ми маємо на увазі, що було вчинено певний протиправний вчинок (злочин), і від імені всього суспільства компетентний орган прийняв рішення про страту злочинця. Також, говорячи про таке рішення, ми вважаємо, що воно не просто легальне, але і легітимне (підтримується людьми).
Якщо ми говоримо про те, що окупанти стратили когось, то ми цим самим підкреслюємо, що особу «страчено» у покарання за якийсь злочин (а не просто тому, що росіяни – окупанти та воєнні злочинці), таке рішення було прийнято від імені місцевої громади і є легітимним, і таке рішення було прийнято відповідальною і уповноваженою особою, яка входить до місцевої ієрархії політичної та державної влади.
У нашій мові та юридичному словнику є слово «убивство» - це заподіяння смерті, яке може бути умисним чи необережним. Кримінальний кодекс України містить різні склади злочину «убивство» - групою осіб, на замовлення, умисне, з необережності тощо – і всі ці злочини є страшними вчинками проти життя людини. Кажучи про вбивство, ми не вважаємо, що це «всього-на всього», не страшне діяння, і тому для позначення вбивства росіянами треба застосовувати якесь нове слово.
Попри те, що слово «вбивство» відносно росіян ніяк не відрізняється від побутового «вбивства» в мирні часи, чи будь-якого вбивства на замовлення, вживати для підсилення слово «страта» не варто, бо ми цим наче підносимо загарбників вище рівня звичайних злочинців, якими вони і є. Вони хочуть, аби їх сприймали за політичну та військову, державну владу – але чи заслуговують вони на таке визнання, якщо вони є просто майбутньою купою перегною на нашій українській землі?
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак вчора о 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін вчора о 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко вчора о 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда вчора о 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
- Компанії втрачають мільйони через неефективну логістику: як оптимізувати процеси та бюджет Сергій Кочергін 14.01.2025 18:38
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2254
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2014
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1853
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1566
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1494