UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
14.05.2022 17:31

25 стислих відповідей юриста на актуальні запитання українців під час воєнного стану

Адвокат. Директор Goldarb. Advice

Починаючи з березня основою моєї діяльності стало юридичне волонтерство. В даній статті зібрані відповіді на найпоширеніші питання українців. Можливо, вони стануть у пригоді і Вам. Радий бути корисним

1. Чи передбачені на період воєнного стану кредитні канікули або обов’язок банку здійснити реструктуризацію кредиту?

Ні. Закон України №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” передбачає звільнення позичальників саме від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання у вигляді сплати боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також від обов’язку неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же Законом установлено, що неустойка (штраф, пеня), нараховані включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню). Таким чином, на період дії воєнного стану та 30 днів після його скасування закон звільняє позичальників від відповідальності за порушення порядку повернення кредиту, його несплати, але не звільняє від обов’язку виконання кредитного договору, а тому запровадження «кредитних канікул», реструктуризації боргу є правом, а не обов’язком банку (іншого кредитодавця). Слід відмітити, що Національний Банк України у своєму листі до банків порекомендував останнім пропонувати клієнтам-споживачам реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули. Але згаданий лист є рекомендацію і не має сили обов’язкового для банків акту.

2. Чи можна не платити за комунальні послуги під час воєнного стану? Та чи правомірно нарахування під час воєнного стану штрафів, пені за комунальні борги?

Воєнний стан не звільняє споживача комунальних послуг від обов’язку по оплаті їхньої вартості. При цьому, пунктом 1 Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Таким чином, юридичної відповідальності та/або несприятливих наслідків у вигляді сплати неустойки, штрафу, пені, відключення від мережі (електро-, водопостачання тощо) боржник у період дії воєнного стану не понесе, але це не означає, що накопичена заборгованість обов’язково буде списана, прощена.

3. Які дії слід вчинити у разі пошкодження/або знищення нерухомого майна внаслідок війни?

Потрібно повідомити про подію до правоохоронних органів, і, якщо до місця не виїжджали рятівники ДСНС, то також і їх для здійснення документування та фіксації події, правильного опису локалізації, характеру, ступеню пошкодження (або знищення) майна. Раджу за можливості здійснити фотографування пошкодженого/знищеного об’єкту (звичайно, якщо це безпечно для Вашого життя та здоров’я). Якщо рятівники, правоохоронці на місце події не виїжджали, раджу за наявності можливості скласти у довільній формі акт про пошкодження/руйнування за участі інших осіб (наприклад, сусідів), у якому описати дату, час, місце події, видимі (явні) пошкодження та/або руйнування. Звертаючись із заявою до поліції, не забудьте зазначити відомості про свідків події, якщо такі та вони Вам відомі. Також, не стануть зайвими фотографії об’єкту до пошкодження/руйнування, так само як і документи про проведений ремонт, покращення, придбання меблів, техніки, будівельних матеріалів тощо. Повідомлення про пошкодження або знищення нерухомого майна можна подати через Портал «ДІЯ», а також в Офіс генерального прокурора (веб-портал для повідомлень про воєнні злочини).

4. Чи можна виїжджати за межі України за «внутрішнім» паспортом?

На даний момент виїзд громадян України за паспортом громадянина («внутрішнім») можливий, про що повідомляла Державна прикордонна служба України. Водночас, звертаю увагу, що така можливість надана українським громадянам виключно в силу ситуації, що складалася, та неможливості швидкого оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, законодавство країн, у які Ви слідуєте, може передбачати необхідність наявності саме закордонного паспорту.

5. Як офіційно зареєструвати смерть особи, яка померла або загибла на тимчасово окупованій/зайнятій/неконтрольованій території та була похована біля будинку?

Слід звернутися до поліції із заявою про відомий факт смерті (загибелі) та обставин смерті конкретної особи. Крім того, необхідно дізнатися відомості про осіб, які були свідками смерті, або яким відомо про цей факт (зокрема, осіб, які знали померлу/загиблу особу, здійснювали її поховання). Крім того, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Згідно з частиною 1 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. В свою чергу, частиною 5 згаданої статті ЦПК України передбачено, що копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. Судове рішення про встановлення факту смерті буде правовою підставою реєстрації смерті особи та видачі свідоцтва про смерть.

6. Чи зобов’язаний чоловік, який виїхав за межі України до 24.02.2022 року, повернутися («На підставі закону №7265»), та яка відповідальність чекає у разі неповернення?

Ні, діючим законодавством України не передбачений обов’язок чоловіків призовного віку, які виїхали з України до 24.02.2022 року (та навіть і після вказаної дати) повертатися. У зв’язку з відсутністю такого обов’язку, неповернення особи до України в період воєнного стану не може бути розцінене як правопорушення, а тому відповідальність за це відсутня. Проект Закону №7265 про внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану" щодо встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях» не став законом, відносно нього профільним комітетом Верховної Ради України сформульовано висновок про повернення на доопрацювання. Крім того, звертаю увагу, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

7. Чи підлягає мобілізації чоловік, який має трьох дітей?

Ні. Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

8. Чи може виїхати за кордон в період дії воєнного стану чоловік, який має інвалідність?

По-перше слід зазначити, що згідно з положеннями тієї ж статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії). По-друге, чоловік з інвалідністю (незалежно від групи) має право виїжджати за кордон, що підтверджується і Державною прикордонною службою України за наявності одного з таких документів, що підтверджують інвалідність: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о); посвідчення, яке підтверджує відповідний статус; пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності; довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

9. Чи можна продовжити строк дії закордонного паспорту, перебуваючи за кордоном?

Так, така можливість передбачена, зокрема, Постановою Кабінету міністрів України (далі – КМУ) №170 від 28.02.2022 року «Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон», якою було затверджено Тимчасовий порядок внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до пункту 18 цього Тимчасового порядку, у разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі заяви особи або її законного представник, яка подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення. Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється безоплатно в день звернення особи, на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

10. Яку суму готівки можна вивозити за межі України під час воєнного стану без декларування?

Як і в мирний час, так і в період дії воєнного часу переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим НБУ день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню. Форма декларації транскордонного переміщення валютних цінностей затверджена Постановою КМУ №203 від 27.02.2019 року «Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей».

11. Чи можна не платити аліменти під час воєнного стану?

Ні, батьки не звільняються від свого обов’язку по утримання дітей, в тому числі й шляхом уплати аліментів на утримання дітей, з якими вони не проживають разом. Більш того, в період дії воєнного стану можливе (не заборонене) нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

12. Чи можна достроково розірвати контракт добровольця ТРО?

Форма контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони затверджена Наказом Міністерства оборони України №84 від 07.03.2022 року. Відповідно до пункту 5 затвердженої форми контракту, він є строковим та укладається строком на три роки. Пунктом 6 контракту передбачено, що може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Командира або Добровольця в порядку та на підставах, визначених Положенням (про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою КМУ №1449 від 29.12. 2021 р., далі – Положення про ТРО). Відповідно до пункту 23 Положення про ТРО, однією з підстав припинення контракту добровольця ТРО може бути заява добровольця про припинення контракту. Цим же пунктом Положення про ТРО передбачено, що у випадку подання письмової заяви членом добровольчого формування з вимогою розірвання контракту його повноваження припиняються з моменту прийняття рішення командира добровольчого формування на підставі поданої заяви. Про надходження такої заяви командир добровольчого формування невідкладно інформує командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил та керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, як бачимо, контракт добровольця може бути припинений достроково, на підставі заяви добровольця про припинення контракту, однак повноваження добровольця вважаються припиненими не з моменту або дня подання ним вищевказаної заяви, а з моменту прийняття рішення командира добровольчого формування про припинення контракту.

13. Чи підлягає мобілізації чоловік, який є батьком дитини з інвалідністю, якщо не підлягає, то які вікові вимоги для дитини?

Ні. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Таким чином, виховання чоловіком дитини з інвалідністю (незалежно від групи) віком до 18 років є підставою для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації.

14. Куди звертатися для пошуку осіб, взятих в полон або зниклих без вісті?

Слід звернутися до поліції, а також до органів місцевої влади з заявою про зникнення або взяття в полон (якщо конкретні обставини відомі).
Крім того, слід звернутися на гарячу лінію:

- СБУ (а саме до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених): +38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01; або на електронну пошту [email protected];

- Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні (0 800 300 155), інформаційного центру Товариства Червоного Хреста в Україні (0 800 332 656);

- Відділу пошуку, визволення полонених Генерального Штабу ЗСУ на електронну пошту [email protected].

15. Чи є законним вручення повістки особі з інвалідністю?

Само по собі вручення повістки особі з інвалідністю не може вважатися незаконним, оскільки є різні типи повісток, в тому числі для уточнення/доповнення даних про особу. Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю. Таким чином, надання співробітникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки документів, що підтверджують інвалідність, повинно мати своїм наслідком звільнення такої від мобілізації.

16. Які строки прийняття спадщини під час воєнного стану?

Відповідно до частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. В свою чергу частиною 1 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Водночас, пунктом 3 Постанови КМУ №164 від 28.02.2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» визначено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

17. Чи потрібна згода батька на виїзд дитини за кордон з матір’ю під час воєнного стану?

На даний момент дитину може супроводжувати один із батьків, баба, дід, повнолітній брат, сестра, мачуха, вітчим або інша особа, уповноважена одним з батьків. Для виїзду в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітнього брата, сестри, мачухи, вітчима мають бути наявні документи, що підтверджують сімейні зв’язки супроводжуючої особи з дитиною (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо). Нотаріально посвідчена згода одного з батьків на виїзд дитини за кордон потрібна у випадку виїзду дитини в супроводі особи, яка не є одним із її батьків, бабою, дідом, братом, сестрою, мачухою або вітчимом (це підтверджується також відомостями з сайту Уповноваженого ВРУ з прав людини та Центру протидії дезінформації при РНБО України.

18. Чи звільняє від мобілізації робітника бронювання його підприємством? Чи буде діяти бронювання у випадку звільнення заброньованого працівника з підприємства, яке його забронювало?

Так, це прямо передбачено пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до підпункту 4 пункту 4 Постанови КМУ №194 від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

19. Чи можна розірвати шлюб під час воєнного стану у судовому порядку?

Так, жодних заборон або обмежень стосовно можливості розгляду судами цивільних справ про розірвання шлюбу в період воєнного стану законодавство України не містить. При цьому, слід звернути увагу на те, що у зв’язку з веденням бойових дій, загрозою для життя та здоров’я працівників судів, руйнування та/або пошкодження будівель судів Верховний Суд може своїми розпорядженнями змінювати територіальну підсудність розгляду справ деякими судами. Із переліком судів, підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану, можна передивитись за посиланням.

20. Чим відрізняється призупинення трудового договору від звільнення? Та чи може працівник сам призупинити дію трудового договору?

Правовий механізм та взагалі можливість призупинення трудового договору є новелою трудового законодавства та передбачений Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Відповідно до частини 1 статті 13 вказаного Закону, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Таким чином, на відміну від звільнення працівника, наслідком чого є повне припинення трудових відносин між ним та роботодавцем, призупинення має тимчасовий характер. В період призупинення роботодавець не має обов’язку забезпечувати працівника роботою та виплачувати йому заробітну плату, а працівник, відповідно, не зобов’язаний виконувати роботу. Абзац 2 частини 1 статті 13 цього Закону передбачає, що дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Звідси виходить, що призупиненою дія трудового договору може бути лише в тому випадку, коли у роботодавця відсутня можливість надавати роботу працівнику, а у останнього – її виконувати. Згідно з частиною 2 статті 13 згаданого вище Закону, призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що ініціювати призупинення дії трудового договору мають однакове право як роботодавець, так і працівник. Для реалізації цього права працівнику потрібно звернутися до роботодавця всіма можливими способами: направити заяву про призупинення поштою, сфотографувати/відсканувати її та направити електронною поштою або за допомогою месенджерів (Viber, Telegram тощо) та навіть звичайним смс-повідомленням.

21. Чи можна змінювати місце проживання після отримання тимчасового захисту в країні ЄС?

Так, місце проживання можна змінювати, включаючи зміну країни проживання. Ані Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист від 20.07.2001 року, ані Рішення Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 року не обмежують отримувачів тимчасового захисту з України в праві вибору місця проживання. Звичайно, потрібно не забувати про законодавство конкретної країни перебування, наприклад, про обов’язок повідомити місцеву владу про виїзд до іншого регіону або держави.

22. Чи може роботодавець не виплачувати працівникам заробітну плату в період воєнного часу?

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. Водночас, частиною 4 статті 10 цього ж закону передбачено, що у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Таким чином, відтерменування виплати зарплатні може мати місце тоді, коли її виплата саме неможлива (не ускладнена, а неможлива) внаслідок ведення бойових дій, а відтерменування можливе до відновлення діяльності підприємства, з чого випливає, що припинення діяльності має бути другою умовою для невиплати заробітної плати працівникам.

23. Чи є дійсним контракт добровольця ТРО, якщо на ньому відсутня печатка добровольчого підрозділу?

Так. Форма контракту добровольця територіальної оборони затверджена Наказом Міністерства оборони України №84 від 07.03.2022 року. Пункти 12 та 13 затвердженої вищевказаним Наказом форми контракту, у яких заповнюються реквізити сторін та проставлятися їхні підписи, не містять вимоги до обов’язкового скріплення печаткою підпису командира добровольчого формування. У відповідній графі вказуються прізвище, ім’я та по-батькові командира добровольчого формування та проставляється його особистий підпис. Не передбачений обов’язок добровольчих формувань ТРО взагалі у своїй діяльності використовувати печатки і Положенням про добровольчі формування територіальних громад, затвердженим Постановою КМУ №1449 від 29.12.2022 року. У зв’язку із вказаним приходимо до висновку, що відсутність у контракті добровольця ТРО печатки добровольчого формування за наявності підписів добровольця та командира формування не означають недійсність, нікчемність тощо такого контракту.

24. Чи може чоловік призовного віку виїхати за кордон разом з пристарілими батьками, за якими він здійснює догляд?

Так. По-перше, слід відмітити, що відповідно до положень частини 1 статт 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. По-друге, згідно із положеннями пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ №57 від 27.01.1995 року, перетин державного кордону може здійснюватися: особою з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, - у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Порядок оформлення документів для здійснення постійного догляду та отримання відповідної компенсації передбачений Постановою КМУ №859 від 20.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

25. Чи можуть бути заброньованими під час мобілізації працівники підприємств IT-сфери?

Так. Законодавство України, зокрема, Постанова КМУ №194 від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» не містить заборон або обмежень щодо можливості бронювання працівників вказаного вище сектору економіки. Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Таким чином, умовою бронювання є, насамперед, наявність між підприємством та потенційно заброньованою особою трудових відносин, а також мобілізаційного замовлення/завдання у такого підприємства.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]