30 років "незалежності" у ЖКГ: біг по колу – 2
Результати для ЖКГ у період другого десятиліття незалежності: поява можливості для договірних відносин між постачальником послуги і споживачем, а також перше усвідомлення газозалежності від РФ
У першій частині довелося зупинитися на початку 2000-х – занадто багато передумов впливали на українське ЖКГ перед реформою.
Як от, наприклад, типово національна історія «боротьби» з боржниками. Коли тарифи різко поповзли вгору, а борги населення сягнули мільярдів, з’явилася ідея їхньої реструктуризації.
Погасити їх вдалося згідно з законом 2003 року тим громадянам, хто на той момент вистояв перед вимогами підприємств і судами чи домовився зі своєю совістю й не продав своїх осель. А вже згодом реструктуризація заборгованості перетворилася на звичну процедуру.
У 2001 році парламент прийняв ще один закон, який став важливим етапом у формуванні відповідального власника, – «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Однак після десятиріч, коли за утримання майна відповідала держава, такий квантовий стрибок до відповідальності мешканців за своє майно не міг бути простим. Легше ж нарікати на ЖЕК, ніж управляти самостійно.
Та й домовитися між собою для створення ОСББ виявилося не так просто. Тож процес створення об’єднань відбувається досить повільно.
Зате вже за рік з’являється закон «Про житлово-комунальні послуги». І в ньому нарешті визначено, хто такі виробники, виконавці послуг та управителі, класифікація послуг на житлові та комунальні, порядок формування цін і тарифів на них, а ще – передбачено обов’язок надавати послуги на договірній основі.
З цього моменту споживач перестав бути безправним, і став повноцінною стороною угоди з постачальником. Але це відбулося де-юре, а фактично змін у якості послуг не відбулося. Тож закон хоч і був прогресивним, але зміни українці помітили хіба що в тарифах.
А потім уряд і ВР спромоглися розробити і затвердити Програму з реформування та розвитку ЖКГ. Починалася вона сакральними фразами: «Упродовж останнього десятиліття проблеми, пов'язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося»…
Відчуваєте?.. скільки часу з 2004 року минуло, а ніби про сьогодення читаєш.
Хоча дещо з програми вдалося зробити. От наприклад, створити нормативку, реформувати систему управління. А от питання беззбитковості підприємств, їх технічного переоснащення, забезпечення населення якісними послугами й без великих диспропорцій у їхній вартості рухаються дуже кволо. І навіть не всі підприємства (водоканали, теплокомуненерго, обленерго та облгази, ЖЕКи) дійшли до цього етапу.
Адже їхні борги теж нікуди не поділися, а тільки накопичувалися. Якщо говорити цифрами, то збитки сектору ЖКГ за підсумками 2008 року становили 1,6 млрд гривень. А станом на початок 2009-го, дебіторська та кредиторська заборгованість галузі сягала вже відповідно 10,1 млрд та 9,4 млрд гривень.
Тож у 2010 році вартість газу прогнозовано зростає до 73,5 коп/кубометр, а середня зарплатня 3 тис.гривень. Але після газових війн з Росією 2007-2008 років тотальна газифікація сіл видається вже не такою перспективною.
І тут пора би всім задуматися про енергоефективність, але, вочевидь, час для цієї ідеї тоді ще не настав…
Отже результати другого десятиліття незалежності для ЖКГ:
• поява можливості для договірних відносин між постачальником послуги і споживачем,
• перше усвідомлення газозалежності від РФ.
Решта висновків – у наступному блозі.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін 28.03.2025 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 897
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 204
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 142
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 120
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 104
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 82502
-
МВФ встановив нові структурні маяки для України
Фінанси 12145
-
"Проєкт видихається". Гетманцев вважає, що Національний кешбек треба змінити
Бізнес 10842
-
В Україні порівняли запропоновану США угоду про надра з довічними репараціями – WSJ
Бізнес 4790
-
В Україні з квітня запрацюють нові правила оплати лікарняних
Фінанси 4020