Податкова звітує про зменшення перевірок малого бізнесу на 93%, та бізнесу загалом – втричі. Реальна ж статистика вражає.
Податкова звітує про зменшення перевірок малого бізнесу на 93%, та бізнесу загалом – втричі. Реальна ж статистика вражає, якщо задати в пошуку офіційної інформаційної системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» тезу: «про скасування повідомлення – рішення» за 7 місяців 2013 року система видасть 131 938 справ, за той же період 2012 року 65 943 справи.
Податківці задоволені своєю роботою, а чого боятись платникам податків?
«Податкова перевірка» на думку авторів Податкового кодексу України та самих податківців є найбільш ефективною формою податкового контролю. В реаліях нашого буття навіть найбільш лінивий підприємець, бухгалтер, директор та юрисконсульт підприємства вивчив норми Глави 8 Податкового кодексу України – «перевірки».
Та попри всі знання, підприємці при отриманні наказу про проведення перевірок, відчувають себе двієчниками на державному іспиті. Добре, коли до так званого «екзамену» є час підготуватися, а що робити, коли по факту підприємство не перевіряли, але акт перевірки у Вас на руках?
Останнім часом податківці практикують невиїзні позапланові перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами. Ведучи бізнес, не порушуючи податкового законодавства, сплачуючи податки, бути впевненим, що ваше підприємство не звинуватять в порушенні норм податкового законодавства, на жаль, не можна.
І нормативно-правові підстави для проведення таких перевірок є, так ст. 78 Податкового кодексу України визначає: «документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платниками податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту…»
Загалом, обставин, які дозволяють податківцям провести позапланову перевірку «13», але ми зупинимось на найбільш спірній, першій.
Позапланова невиїзна перевірка: на що звернути увагу.
По-перше, перед актом перевірки підприємство повинно отримати запит від органу державної податкової служби. Згідно ст. 78 Податкового кодексу України у платників податків є 10 робочих днів для надання відповіді на цей запит.
Лише після того, як орган державної податкової служби отримає відповідь платника податків на запит, він має право прийняти рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки, про що складається наказ та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України)., та надсилається платнику податків.
За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового валютного та іншого законодавства - довідка. Зверніть увагу, що акт перевірки повинен відповідати вимогам, які закріплені в «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».
Як показує практика, висновки акту таких перевірок ґрунтуються на: інформації автоматизованих інформаційних систем Державної податкової інспекції: АРМ «Облік», АРМ «Аудит», АРМ «Звіт», АІС «Податки», БД АІС «Співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» та на висновках акту перевірки платника податку – контрагента вашої компанії.
А далі ціле поле для польоту фантазії податківців, «творці» встановлюють:
що контрагенти-постачальники мають ознаки «транзитності»;
правочини між платником податків та його контрагентами не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах;
відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів;
фіктивність «підприємств-контрагентів».
Та що там вищезазначені порушення в тексті акту перевірки, в висновках акту орган податкової служби виявить не лише порушення податкового законодавства, але і порушення норм Цивільного кодексу України, визнають правочини платника податків та контрагентів «фіктивними», «нікчемними» та «недійсними».
Такі порушення при складанні актів перевірки, на жаль, звичайна справа. Тому платник податків, отримавши акт перевірки, повинен зробити правовий аналіз цього акту, виявити всі порушення податкового органу, які були допущені під час складання акту.
Наступним кроком є написання заперечення, відповідно до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, - вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та платнику податків надсилається відповідь у порядку визначеному ст. 58 Податкового кодексу України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків має право брати участь у розгляді таких заперечень, про що такий платник податку зазначає в запереченні.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, після того, як будуть розглянуті керівником (його заступником) податкового органу акт перевірки, заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників та інші матеріали перевірки, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
І лише пройшовши такий довгий документальний шлях платник податків може звернутися до суду для захисту своїх законних прав та ділової репутації. Адже предметом оскарження в судовому порядку мають бути саме податкові повідомлення-рішення, а не акти перевірки, на підставі яких вони прийняті.
