Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
09.10.2020 12:25

Цікаві подробиці поточного стану справ у законодавстві про працю

Партнер SENSUM Law Firm

Цікаві подробиці поточного стану справ у законодавстві про працю

- Ходити на роботу – це к грошам

Трудове законодавство сучасної України «виросло» з трудового права радянського періоду. Одразу в двох значеннях слова «вирости»: і зросло з Кодексу законів про працю 1971 року, і в той же час цей Кодекс став «замалим» і не зовсім відповідає реальності. Чому так сталось і які зміни потребують належного законодавчого оформлення – про це і піде далі.

Дійсно, серед великих нормативних актів, які лишились нам в спадок від Радянського Союзу, є два кодекси: Кодекс законів про працю (КЗпП) та Житловий кодекс. Про останній настільки всі забули, що там досі преамбула розповідає про «Велику Жовтневу революцію», роль партії та посилається на Конституцію УРСР. Це означає лиш одне, цей кодекс настільки далекий від життя, що його навіть не відкривають заради «косметичних» змін.

На відміну від КЗпП, який зазнав безлічі змін та щороку чекає на вихід на «пенсію» через новий-кращий Трудовий кодекс. Але демократія в нашій країні настільки потужна, що ще жоден з запропонованих проектів - трудових кодексів за всі роки незалежності не був прийнятий остаточно. Не можна сказати, що всі проекти були невдалими чи з однобічною перевагою однієї з сторін трудових відносин, ні. Іноді не було політичної волі чи голосів просто за нормальний робочий документ.

Ухвалення КЗпП

Наступного року КЗпП буде відмічати свій ювілей – 50 років з дня ухвалення 10 грудня 1971 року (чинний з 1 червня 1972 року).

Зрозуміло, що не всі пам'ятають цей рік, нагадаємо, в 1971 році в Ліхтенштейні підтверджено законодавчу заборону жінкам брати участь у голосуванні на виборах, загинули радянські космонавти, заснований Грінпіс, світ побачив перший кішеньковий калькулятор, вийшов фільм «12 стільців». На фоні цього відбувалась кодифікація трудового законодавства СРСР. Загалом кодифікація всього законодавства завершилась прийняттям нової Конституції 1977 року.

Отже, 15 липня 1970 року Верховна Рада СРСР схвалила Закон «Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю». Це був перший в радянській історії загальносоюзний закон про працю кодифікованого характеру, який об'єднав усі основні норми, що регулювали працю робітників і службовців. Загалом було покращене становище працівників та підвищений рівень правових гарантій. Основи законодавства про працю стали правовою базою для прийняття у 1971 - 1973 роках кодексів законів про працю в союзних республіках. В республіканських кодексах були доповнені, конкретизовані і деталізовані окремі норми.

Цікаво, що КЗпП 1971 року змінив собою попередника 1922 року ухвалення. Цей попередник не просто застарів на той момент, а просто став анахронізмом – як вам трудова прокуратура? Отож 50 років для Трудового кодексу, цілком можливо, нормальний строк експлуатації.

Х'юстон, у нас проблеми

Які проблеми має існуючий КЗпП? Аутсорсинг, фріланс, аутстафінг – це все за межами регулювання трудового законодавства. Хоча можна врегулювати цивільно-правовими договорами. І саме до цих договорів потім будуть питання у перевіряючих органів.

Інший бік проблеми – це якраз повноваження цих органів та важелі впливу на роботодавців.

Актуальні версії Трудового кодексу

Звісно, після виборів і до парламенту, і президентських, нова влада поставила собі за мету ухвалити новий актуальний Трудовий кодекс. Спочатку, в парламенті був зареєстрований законопроект №0955, який був проголосований ще попереднім скликанням парламенту – найбільший успіх цього тексту – прийняття в першому читанні в листопаді 2015 року. Далі була довга робота з текстом, реєстрація в новому складі парламенту і в кінці-кінців зняття з розгляду минулого року.

Нова політична сила, яка прийшла до влади пообіцяла простий, зрозумілий і відповідний до дійсності Трудовий кодекс. Напередодні новорічних свят, 28 грудня 2019 року уряд запропонував депутатам свою версію Трудового кодексу – законопроект № 2708 «Про працю». Нині цей документ відкликано, але перші відгуки навіть парламентських комітетів не були оптимістичними. Не кажучи вже про реакцію професійних спілок.

Що було не так? Україна відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її законодавстві, з метою покращення торгівлі або інвестицій шляхом відмови чи часткового відступу або пропонування такої відмови чи часткового відступу від своїх законів, підзаконних актів або стандартів у такий спосіб, що впливає на торгівлю або інвестиції між Сторонами. Тобто, будь-які зміни в Трудовому кодексі мають відповідати Угоді, щоб не отримати проблем з ЄС через наддешеву робочу силу та порушення умов конкуренції через це.

До того ж, як зазначається в висновку комітету з питань інтеграції України з ЄС, проект №2708 не відповідав актам права ЄС в частині організації робочого часу та відпочинку: у частині 2 статті 50 проекту встановлено, що до працівників, які працюють у нічний час, належать працівники, які працюють не менше ніж чотири години щоденного робочого часу та не менше ніж ¼ річної норми робочого часу в нічний час. Такий підхід не узгоджується з положенням статті 2 Директиви 2003/88/ЄС, відповідно до якого працівником, який працює у нічний час, є будь-який працівник, який під час нічного часу при звичайному режимі виконує щонайменше три години свого щоденного робочого часу.

Що відбувається зараз з законодавчим процесом в трудовій галузі?

Після відкликання урядового законопроекту парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створив робочу групу для напрацювання нового проекту. Цілком можливо, цей текст за умови підтримку уряду та більшості в парламенті може бути прийнятий. Хоча тексту законопроекту офіційно ще немає, з інтерв’ю учасників робочої групи можна виділити окремі важливі пункти:

1) Професійні спілки будуть в Трудовому кодексі. Останній урядовий проект про них «забув». Як ми побачили під час карантину і масових звільнень – «забувати» про професійні спілки не варто. Тим більше не варто тому, що міжнародні обов’язки України передбачають належний захист прав працівників.

2) Медіація в трудових спорах – залишається. Але є пропозиції до медіації залучати професійні спілки також.

3) Сім видів трудових договорів: безстроковий, строковий (до 5 років), короткостроковий (до 2 місяців), сезонний (до 8 місяців поспіль), з нефіксованим робочим графіком, з домашнім працівником та учнівський – буде зменшений перелік. В новому законопроекті може бути обмежена можливість укладати короткострокові договори у часі. Наприклад, пропонується норма про право роботодавця продовжувати короткострокові договори не більше трьох разів та норма щодо автоматичного укладання постійного договору за умови дворазового продовження.

4) Урядовий проект передбачав 40 робочих годин на тиждень, але кількість робочих годин на день мала б встановлюватися в окремому трудовому договорі. В новому тексті планується зберегти два вихідні дні та 8-годинний робочий день. Виключення можуть бути для деяких видів дистанційної роботи.

5) Оплата понаднормової роботи за проектом мала б оплачуватися на 20% більше, ніж звичайна зміна. Цілком можливо, подвійний оклад, як зараз, залишиться в законодавстві.

6) «Американське звільнення» - звільнення робітника з ініціативи працедавця без пояснення причин; попередження про звільнення електронною поштою або іншими месенджерами – новели, які найбільше збурили суспільство, ще обговорюються. Але однозначно залишається письмове і завчасне попередження.

Урядовий проект настільки був новаторським, що скасування дії всіх актів, які були ухвалені за СРСР (прикінцеві положення), могло б призвести до виключення з Міжнародної організації праці. Отже тепер українські законодавці мають в межах міжнародних конвенцій, двосторонніх угод та Конституції України розробити текст, який би дійсно був збалансований і з точки зору роботодавців (які мають багато важелів для лобіювання), і з точки зору працівників (у яких таких можливостей, нажаль, немає).

Можу зробити висновок, що неможливість знайти консенсус та баланс між інтересами двох сторін трудових відносин і є причиною того, що масштабні трудові законопроекти провалюються в парламенті. Проходять лише точкові зміни до КЗпП. Як тут не згадати «золоте правило інженера»: працює? – не чіпай!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net