Бронювання працівників. Хто має право, порядок оформлення та термін дії відстрочки?
З 17 липня в Україні запрацювало бронювання через Дію, а вже 9 серпня таким чином забронювали 145 000 працівників.
Правила та порядок бронювання є більш сталими, а перелік посад та підприємств, які можуть отримати бронь, періодично змінюється. Основні норми затверджені постановою КМУ № 76, деякі зміни були внесені законом № 3633-IX.
У кінці липня, за даними Мінекономіки, в Україні налічувалось 615 000 заброньованих військовозобов'язаних.
Хто підпадає під бронювання — перелік підприємств?
Бронювання військовозобов'язаних можливе, якщо вони працюють або проходять службу:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
2) на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період;
3) на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
4) у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України;
5) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, які є операторами протимінної діяльності та проводять розмінування(гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства.
Військовозобов'язані підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Перелік професій, які підлягають бронюванню.
Бронюванню підлягають всі військовозобов'язані:
1) кінцеві бенефіціарні власники зазначених в попередньому списку підприємств, які не є їх працівниками;
2) члени наглядових рад суб'єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн гривень, а також особливо важливих для економіки підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд. гривень;
3) які займають посади протезистів-ортезистів, техніків-протезистів-ортезистів, інженерів-технологів-протезистів, інженерів-протезистів, механіків протезно-ортопедичних виробів, за умови виконання ними не менш як 50% норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням;
4) фахівці з розмінування оператора протимінної діяльності, що входять до складу груп (відділів/відділень) з нетехнічого, технічного обстеження, очищення, інспектування та контролю якості.
Підприємства, які не мають обмежень на бронювання працівників.
Обмеження щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, не застосовуються до:
1) підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт, відновлення, виготовлення та/або поставку обладнання, надають послуги, проводять інші інженерно-технічні заходи, спрямовані на безперебійне функціонування об'єднаної енергетичної системи та газотранспортної системи України;
2) підприємств, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їх підрядні організації, в тому числі ті, які здійснюють будівництво, ремонт та/або розміщення газопоршневих та газотурбінних установок, зокрема когенераційних, блочно-модульних котелень, дизельних/бензинових та газових генераторів, а також пов’язаних з ними мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання, вузлів обліку;
3) технічних працівників, включених наказом керівника підприємства до складу аварійно-відновлювальних бригад підприємств, що забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж у період знеструмлень та виконують відновлювальні аварійні роботи мереж електронних комунікацій на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей, м. Києва, які визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;
4) підприємств, що виконують функції технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, фонду, що надає фінансову підтримку (гранти) для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, та підприємств, яким надано гранти на час виконання грантового договору;
5) підприємств, що виконують роботи з будівництва фортифікаційних споруд;
6) спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, закордонних дипломатичних установ України, представництв міжнародних організацій, які є критично важливими для функціонування економіки;
7) представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими;
8) Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими;
9) спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна;
10) установ та організацій, до складу яких входять штатні збірні команди олімпійських, неолімпійських видів спорту та спорту осіб з інвалідністю.
Порядок бронювання.
Бронювання військовозобов'язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони. Військовозобов'язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, бронюються за списками, погодженими органами, яким вони підпорядковуються.
Порядок бронювання військовозобов'язаних визначає постанова КМУ № 76. Списки на працівників, яких потрібно забронювати, подаються через Дію або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 цієї постанови та разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов'язаних. Приклади цих документів також можна знайти в додатках до постанови № 76.
В органах державної влади.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов’язані оформити відстрочку від мобілізації для співробітників, заброньованих у порядку, визначеному урядом. Роботодавці подають паперові списки заброньованих до Міноборони або проводять процедуру в електронному форматі на порталі Дія.
Кількість військовозобов'язаних, які обіймають посади в органі державної влади, іншому державному органі і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних працівників у такому органі станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов'язаних працівників у зазначеному органі - станом на дату подання списків, зокрема для органів, утворених після 18 травня 2024 року. На підприємствах, які забезпечують потреби ЗСУ
Підприємства, установи та організації, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, можуть подати список на бронювання працівників до:
1) Міноборони;
2) центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, СБУ;
3) Мінстратегпрому
Військовозобов'язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
На критично важливих для економіки України підприємствах.
Підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Нацбанком, подають список центральному органу виконавчої влади або НБУ, або відповідній обласній та міській (військовій) держадміністрації, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими.
Товариство Червоного Хреста України, інші українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Мінреінтеграції.
Центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, відповідальні за виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, та які є критично важливими для економіки країни в особливий період, подають списки працівників до МЗС.
Представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, які є критично важливими для функціонування економіки в особливий період, подають список до Секретаріату Кабміну.
На скільки дається бронь — термін дії відстрочки для заброньованих?
Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:
1) строку проведення мобілізації, — для військовозобов'язаних, що працюють в державних органах та установах, та військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі;
2) строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, — для військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах зайнятих забезпеченням Сил Оборони;
3) 12 місяців, — для військовозобов'язаних, які працюють на критично важливих для економіки країни в особливий період підприємствах;
4) строк договору (контракту) або строку, на який призначено особу — для військовозобов'язаних, які є співробітниками міжнародних установ та організацій.
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький вчора о 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 145
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 100
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 91
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 88
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 8996
-
Польський виробник одягу відкрив 500-й магазин в Україні: це рекорд у fashion-ритейлі
Бізнес 2424
-
Як ви п’єте чай, може впливати на його користь для здоров’я: всі переваги чаю
Життя 2385
-
В Україні і Молдові аварійні відключення, у Києві зупинилося метро – відео
Бізнес 1834
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1486
