Як відомо, нові «Правила адвокатської етики» були затверджені Установчим З'їздом адвокатів України ще 17 листопада 2012 року. Разом із тим, досі чомусь висловюються думки про те, що, мовляв, у адвокатів тепер двоє Правил...
Як відомо, нові «Правила адвокатської етики» були затверджені Установчим З'їздом адвокатів України ще 17 листопада 2012 року. Разом із тим, досі чомусь висловюються думки про те, що, мовляв, у адвокатів тепер двоє Правил (натякаючи на "чинність" Правил адвокатської етики, що схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 1 жовтня 1999 року). З тією тезою не можу погодитись навіть з урахуванням положень ст.1 нових Правил (дослівно: "Норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його" - наразі важко зрозуміти, чому ця норма попала до ст.1, а не, умовно кажучи, до таких собі Перехідних положень). Але тим не менш, ми маємо розуміти, що будь-який нормативно-правовий акт може існувати, тобто бути чинним, лише за умови його прийняття ПРАВОМОЧНИМ органом і в ЗАКОНОДАВЧО ПЕРЕДБАЧЕНОМУ порядку). Але що ми маємо сьогодні? ВККА при Кабміні вже немає. Натомість Указом Президента України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" від 31.10.2012 № 620/2012 визнано таким, що втратив чинність й Указ Президента України від 5 травня 1993 року № 155 «Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури». Саме в Положенні про ВККА (пункт (г) ст.10) й сказано, що Вища кваліфікаційна комісія адвокатури "схвалює Правила адвокатської етики". В той само час нині чинне ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВИЩУ КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНУ КОМІСІЮ АДВОКАТУРИ (яка в певному сенсі є правонаступницею ВККА) жодного натяку про прийняття Правил адвокатської етики не містить. Натомість є положення про те, що "Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України та Раді адвокатів України" (п.3 Загальних Положень). Таким чином, навіть якщо припустити, що попередні Правила спеціально ніхто не скасовував, то наразі діють Правила, які а) затверджені на більш високому рівні (З'їздом, а не дисциплінарною комісією), б) прийняті в часі пізніше.
Між тим, і в нових Правилах не все так безгрішно, як того б хотілося.
1. Нові Правила чомусь позбулися статті, що дає визначення термінам, що вживаються. На наш погляд, це аж ніяк не додає зручності у користуванні, тим більше, що Правила адресовані широкому колу осіб, які будуть вимушені звертатись за визначенням до інших НПА.
2. Окремої уваги заслуговує нормативне викладення у ст. 12 Повага до адвокатської професії наступних її положень:
-… виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження… .
Чи може піти на користь централізація і підпорядкованість у справі захисту інтересів інших осіб адвокатом? На нашу думку, це є негативним моментом.
3. Істотного скорочення зазнала ст.13 Вимоги до рекламування адвокатської діяльності. У Правилах 1999 р. рекламування адвокатської діяльностірописується доволі змістовно. Особливої ваги це набуває, коли йдеться про недобросовісне, а інколи заздалегідь оманливе рекламування діяльності.
4. Щодо ст.28 Гонорар, то на нашу думку визначення поняття, підстав обрахування, інші підстави, що мають значення, більш конкретизовані у Правилах 1999 р. (ст.33).
Якщо Ви знайшли більше недоречностей у Правилах адвокатської етики, прошу до обговорення.
