Конкурентна розвідка

Розвідники, шпигуни, детективи… Хто в дитинстві не захоплювався їх віртуозними прийомами, хитросплетеними комбінаціями та, здавалося, фантастичними трюками. Хтось залишив це у дитячих мріях, а хтось проніс із собою і реалізував у свідомому житті.

Розвідники, шпигуни, детективи… Хто в дитинстві не захоплювався їх віртуозними прийомами, хитросплетеними комбінаціями та, здавалося, фантастичними трюками. Хтось залишив це у дитячих мріях, а хтось проніс із собою і реалізував у свідомому житті.

В певної частини населення конкурентна розвідка асоціюється з поняттям «промислове шпигунство» та відповідальністю за такого роду дії. Дана версія має повне право на існування, адже в сучасному Кримінальному кодексі України є ряд статей, які передбачають кримінальну відповідальність за незаконне збирання, використання чи розголошення інформації, віднесеної до комерційної таємниці чи інсайдерської інформації. Законодавець таким чином намагається забезпечити чесну конкуренцію між суб’єктами господарської діяльності.

Але що робити в тому випадку, коли конкурент, замовник чи постачальник сам діє не за правилами, або ж, принаймні, є всі підстави так вважати? Потрібно грати на випередження, при цьому, не переймаючись за санкції статей ККУ. Ні в якому разі не використовувати шантаж, залякування, підкуп і т.п., адже в сутності цих дій можуть критися елементи складу злочину. Немає необхідності в застосуванні грубих методів, коли людина й сама бажає поділитися власними знаннями чи думками в довірливій розмові. Тим паче, керівництво компанії часто буває «несправедливим» до «трудолюбивих і відданих» співробітників. Тож, часом, і виникає бажання виплеснути образи, а разом з ними і цікавлячу інформацію для «співчутливого» та «розуміючого» слухача. А чого тільки коштує звільнений працівник, якого недооцінили і «створили всі умови» для його звільнення? Знання людської психології та правильний підхід - і тільки встигайте запам’ятовувати. Нічого протизаконного, клієнт все сам розповів, без натиску.

Остання глава військового трактату Сунь Цзи «Мистецтво війни», якому вже більше тисячі років і який з VIII століття вивчався китайськими, японськими та корейськими теоретиками і професійними солдатами, закінчується наступними словами: «Користування шпигунами - найістотніше на війні; це та опора, покладаючись на яку, діє армія».