Квитанція про переказ коштів як доказ укладення договору позики
Чи доводить квитанція про переказ коштів укладення договору позики?
I. СУТНІСТЬ ПИТАННЯ
Позичання коштів переказом на банківський рахунок без складення розписки чи договору позики не рідкість, відтак доказом передання коштів у позикодавця залишається квитанція.
Чи доводить квитанція укладення договору позики, якщо позичальник не поверне отриману позику і доведеться звернутися до суду для повернення боргу.
II. ОБҐРУНТУВАННЯ
Поняття позикових відносин і договору позики визначає глава 71 ЦК України.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) (ст. 1046 ЦК України).
Верховний Суд України у постановах від 02.07.2014, №6-79цс14 та 24.02.2016, №6-50цс16 дійшов наступних висновків:
- за своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим;
- договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (ст. 1046 ЦК України);
- ця особливість реальних договорів зазначена в ч. 2 ст. 640 ЦК України, відповідно до якої якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії;
- письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відтак, банківська квитанція може підтвердити передання позичальнику грошей, проте Верховний Суд України розділяє укладення договору позики та передання коштів.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки право вимоги (постанова ВС від 17.11.2021, №462/68/17).
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього з метою правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позикодавцем та боржником правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов (постанова ВС від 21.02.2018, №344/16307/15-ц).
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки (постанова ВС від 18.11.2021, №208/8913/15-ц).
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Тлумачення «інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми» відповість на питання, чи є таким документом квитанція про переказ коштів.
Верховний Суд у постановах від 30.01.2018, №303/5407/15-ц; 27.05.2019, №633/444/17 розглянув значення «інший документ …» та дійшов висновку, що за ст. 1047 ЦК України письмовий договір та розписка – єдиний доказ укладення договору позики.
Квитанція – не доказ виникнення між сторонами боргових зобов'язань (узгоджується з постановами ВС від 27.05.2019, №633/444/17; Львівського апеляційного суду від 23.12.2019, №461/4700/18).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 ЄКПЛ принципу справедливості розгляду справи судом (постанова ВП ВС від 03.07.2019, №342/180/17).
Відтак, квитанція про переказ коштів:
- не підтверджує укладення договору позики;
- доводить надання суми позики позичальнику після складення розписки чи договору позики, якщо містить вказівку на договір.
III. РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ
- «Боргова розписка як гарантія повернення боргу» – про форму та зміст розписки;
- «Помилка у борговій розписці: судова практика» – про правові наслідки помилки чи описки у борговій розписці;
- «Виправлення у борговій розписці: судова практика» – про суттєві та малозначні виправлення у розписці.
- Управління публічними інвестиціями: прогрес, виклики і наступні кроки реформи Віктор Нестуля 09:02
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1196
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 789
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 234
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 155
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 154
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3801
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 2495
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1665
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 1568
-
Lviv Croissants відкрився на залізничному вокзалі Одеси – фото
Бізнес 1534
