Українські судді просять про зустріч із Моніторинговим комітетом ПАРЄ
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з боку законодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представниками Моніторингового Комітету ПАРЄ. Візит місії ПАРЄ до Києва очікується 28-29 квітня
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з бокузаконодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представникамиМоніторингового Комітету ПАРЄ. Днями відповідні листи із проханням про зустрічнаправили ГО «Асоціація адміністративних судів», а також Асоціація розвиткусуддівського самоврядування в Україні.
Важливо, що це - не перше звернення українських суддів до ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, але вперше судді просять про зустріч. До речі - цілкомреальну та можливу. Адже 28-29 квітня очікується візит місії Моніторинговогокомітету ПАРЄ до України, під час якого доповідачі досліджуватимуть, чи виконуєнаша держава взяті на себе зобов'язання перед Радою Європи.
Як зазначають судді у своїх зверненнях, причиною для цього стали проблемаполітичного тиску на суддів з боку виконавчої та законодавчої влади, а такожфактичний провал судової реформи. Іншою причиною звернення до ПАРЄ сталибездіяльність Парламенту і Президента в частині призначення суддів. Через що вУкраїні вже закриваються суди, а громадяни втрачають доступ до правосуддя. Ценапряму порушує статтю 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини іосновоположних свобод».
Суддівські асоціації, що стали підписантами звернень, раніше неодноразовозаявляли, що підтримують курс на судову реформу та не бажають бути остороньцього процесу. Однак вважають, що реформа має відбуватись із дотриманнямверховенства права та з урахуванням думки суддівського корпусу.
Таким чином, можна зробити кілька висновків.
По-перше, сам факт звернення свідчить про те, що судді, за допомогоюасоціацій, намагаються шукати діалогу із ПАРЄ. Оскільки, нажаль, поточнаситуація зі станом правосуддя може свідчити про не виконання українською владоювзятих на себе зобов’язань перед Радою Європи.
По-друге, бажання суддів зустрітись із Представниками ПАРЄ та обговоритиреальний стан справ в системі правосуддя свідчить про їхню відкритість таготовність до судової реформи, яка потрібна в першу чергу суспільству, а неполітикам.
По-третє, найважливіше, що таким чином спростовується міф, нав’язанийукраїнськими політиками, про те, що начебто судді бояться та не хочуть судовоїреформи. Навпаки – судді хочуть і виступають за проведення реформи правосуддя.Єдине, чого вони бажають, щоб реформа проводилась демократично, а думкасуддівського корпусу була врахована.
Нагадаю, ще у березні 2016 року до Моніторингового комітету ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, а також до Офісу Ради Європи звернулись близько 500українських суддів - із проханням вжити усіх можливих заходів для подальшогопроведення судової реформи обраним шляхом та недопущення порушення при цьомуправ суддів.
Звернення підписали майже сотня кандидатів резерву на посади суддів, більшедвохсот «молодих суддів», призначених на посади вперше та майже сотня суддів,які очікують на призначення безстроково.
Я вважаю, щосаме ці представники суддівського корпусу, які не бояться захищати свої правата професійно відстоювати власну позицію, що обґрунтовується не декларативнимифразами, а положеннями національного законодавства і нормами міжнародногоправа, довели – вони дійсно незалежні і можуть виконувати цю вкрай важливу длядержави функцію – чинити правосуддя.
Нижче наводжу фотолистів-звернень від суддівських асоціацій.

- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 103
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 12438
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5314
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4906
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4814
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 4741