Українські судді просять про зустріч із Моніторинговим комітетом ПАРЄ
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з боку законодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представниками Моніторингового Комітету ПАРЄ. Візит місії ПАРЄ до Києва очікується 28-29 квітня
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з бокузаконодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представникамиМоніторингового Комітету ПАРЄ. Днями відповідні листи із проханням про зустрічнаправили ГО «Асоціація адміністративних судів», а також Асоціація розвиткусуддівського самоврядування в Україні.
Важливо, що це - не перше звернення українських суддів до ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, але вперше судді просять про зустріч. До речі - цілкомреальну та можливу. Адже 28-29 квітня очікується візит місії Моніторинговогокомітету ПАРЄ до України, під час якого доповідачі досліджуватимуть, чи виконуєнаша держава взяті на себе зобов'язання перед Радою Європи.
Як зазначають судді у своїх зверненнях, причиною для цього стали проблемаполітичного тиску на суддів з боку виконавчої та законодавчої влади, а такожфактичний провал судової реформи. Іншою причиною звернення до ПАРЄ сталибездіяльність Парламенту і Президента в частині призначення суддів. Через що вУкраїні вже закриваються суди, а громадяни втрачають доступ до правосуддя. Ценапряму порушує статтю 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини іосновоположних свобод».
Суддівські асоціації, що стали підписантами звернень, раніше неодноразовозаявляли, що підтримують курс на судову реформу та не бажають бути остороньцього процесу. Однак вважають, що реформа має відбуватись із дотриманнямверховенства права та з урахуванням думки суддівського корпусу.
Таким чином, можна зробити кілька висновків.
По-перше, сам факт звернення свідчить про те, що судді, за допомогоюасоціацій, намагаються шукати діалогу із ПАРЄ. Оскільки, нажаль, поточнаситуація зі станом правосуддя може свідчити про не виконання українською владоювзятих на себе зобов’язань перед Радою Європи.
По-друге, бажання суддів зустрітись із Представниками ПАРЄ та обговоритиреальний стан справ в системі правосуддя свідчить про їхню відкритість таготовність до судової реформи, яка потрібна в першу чергу суспільству, а неполітикам.
По-третє, найважливіше, що таким чином спростовується міф, нав’язанийукраїнськими політиками, про те, що начебто судді бояться та не хочуть судовоїреформи. Навпаки – судді хочуть і виступають за проведення реформи правосуддя.Єдине, чого вони бажають, щоб реформа проводилась демократично, а думкасуддівського корпусу була врахована.
Нагадаю, ще у березні 2016 року до Моніторингового комітету ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, а також до Офісу Ради Європи звернулись близько 500українських суддів - із проханням вжити усіх можливих заходів для подальшогопроведення судової реформи обраним шляхом та недопущення порушення при цьомуправ суддів.
Звернення підписали майже сотня кандидатів резерву на посади суддів, більшедвохсот «молодих суддів», призначених на посади вперше та майже сотня суддів,які очікують на призначення безстроково.
Я вважаю, щосаме ці представники суддівського корпусу, які не бояться захищати свої правата професійно відстоювати власну позицію, що обґрунтовується не декларативнимифразами, а положеннями національного законодавства і нормами міжнародногоправа, довели – вони дійсно незалежні і можуть виконувати цю вкрай важливу длядержави функцію – чинити правосуддя.
Нижче наводжу фотолистів-звернень від суддівських асоціацій.

- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева вчора о 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко вчора о 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука вчора о 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна 28.03.2025 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв 28.03.2025 11:58
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 401
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 382
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 281
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 150
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 142
-
Яєчний король купує американського виробника яєць Hillandale Farms за $1,1 млрд
Бізнес 6822
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 2932
-
Кульмінація некомпетентності. Чому закрили відомого розробника ігор Monolith
Технології 2433
-
Залежність від шопінгу: чому ми купуємо більше, ніж потрібно
Життя 1966
-
Скінімалізм — тренд, що спрощує бʼюті-рутину: як доглядати за шкірою просто й ефективно
Життя 1705