Українські судді просять про зустріч із Моніторинговим комітетом ПАРЄ
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з боку законодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представниками Моніторингового Комітету ПАРЄ. Візит місії ПАРЄ до Києва очікується 28-29 квітня
Українські судді вже відкрито заявляють про тиск на себе з бокузаконодавчої та виконавчої гілок влади та просять про зустріч із представникамиМоніторингового Комітету ПАРЄ. Днями відповідні листи із проханням про зустрічнаправили ГО «Асоціація адміністративних судів», а також Асоціація розвиткусуддівського самоврядування в Україні.
Важливо, що це - не перше звернення українських суддів до ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, але вперше судді просять про зустріч. До речі - цілкомреальну та можливу. Адже 28-29 квітня очікується візит місії Моніторинговогокомітету ПАРЄ до України, під час якого доповідачі досліджуватимуть, чи виконуєнаша держава взяті на себе зобов'язання перед Радою Європи.
Як зазначають судді у своїх зверненнях, причиною для цього стали проблемаполітичного тиску на суддів з боку виконавчої та законодавчої влади, а такожфактичний провал судової реформи. Іншою причиною звернення до ПАРЄ сталибездіяльність Парламенту і Президента в частині призначення суддів. Через що вУкраїні вже закриваються суди, а громадяни втрачають доступ до правосуддя. Ценапряму порушує статтю 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини іосновоположних свобод».
Суддівські асоціації, що стали підписантами звернень, раніше неодноразовозаявляли, що підтримують курс на судову реформу та не бажають бути остороньцього процесу. Однак вважають, що реформа має відбуватись із дотриманнямверховенства права та з урахуванням думки суддівського корпусу.
Таким чином, можна зробити кілька висновків.
По-перше, сам факт звернення свідчить про те, що судді, за допомогоюасоціацій, намагаються шукати діалогу із ПАРЄ. Оскільки, нажаль, поточнаситуація зі станом правосуддя може свідчити про не виконання українською владоювзятих на себе зобов’язань перед Радою Європи.
По-друге, бажання суддів зустрітись із Представниками ПАРЄ та обговоритиреальний стан справ в системі правосуддя свідчить про їхню відкритість таготовність до судової реформи, яка потрібна в першу чергу суспільству, а неполітикам.
По-третє, найважливіше, що таким чином спростовується міф, нав’язанийукраїнськими політиками, про те, що начебто судді бояться та не хочуть судовоїреформи. Навпаки – судді хочуть і виступають за проведення реформи правосуддя.Єдине, чого вони бажають, щоб реформа проводилась демократично, а думкасуддівського корпусу була врахована.
Нагадаю, ще у березні 2016 року до Моніторингового комітету ПарламентськоїАсамблеї Ради Європи, а також до Офісу Ради Європи звернулись близько 500українських суддів - із проханням вжити усіх можливих заходів для подальшогопроведення судової реформи обраним шляхом та недопущення порушення при цьомуправ суддів.
Звернення підписали майже сотня кандидатів резерву на посади суддів, більшедвохсот «молодих суддів», призначених на посади вперше та майже сотня суддів,які очікують на призначення безстроково.
Я вважаю, щосаме ці представники суддівського корпусу, які не бояться захищати свої правата професійно відстоювати власну позицію, що обґрунтовується не декларативнимифразами, а положеннями національного законодавства і нормами міжнародногоправа, довели – вони дійсно незалежні і можуть виконувати цю вкрай важливу длядержави функцію – чинити правосуддя.
Нижче наводжу фотолистів-звернень від суддівських асоціацій.

- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 527
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10637
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9885
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 6026
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5178
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5115