Про що мовчать політичні партії на місцевих виборах м. Києва?

Що пропонують партії цього року на місцевих виборах 2020? Які очікування у мешканців Столиці? - прогноз - з якими програмами можна перемогти.

Місцеві вибори – це час для підняття місцевих проблем. Не дивлячись на те, що Київ – столиця України, для її мешканців – це перш за все дім, який має тріщини в стінах та час від часу смердючий підвал. Кожен з нас бачить рекламу, борди і т.д. із загальними лозунгами, обіцянками повернути відчуття (хто ж забирав ці відчуття – вампіри?), і навіть підморгують очима (я не знаю що це має означати? – можливо, це те саме, що свистіти?). Усіх кандидатів варто запроторити до метрополітену в часи пік, а саме на перехід Театральна-Золоті Ворота. Місто розростається, численність мешканців та гостей міста збільшується, а перехід, як був за радянських часів вузьким, таким і залишився. Рухатися там можна виключно як пінгвіни в хуртовину. В такому місті ви не зустрінете соціальної дистанції і гідності також не зустрінете. Певне, що в подібній атмосфері, єдині лозунги, які проштовхнуться в голову в ефірі будуть запікані. А люди так їздять кожний день – це ж який безперервний піііііік стоїть? Маючи досвід роботи на округах, я розумію, що йти на місцеві вибори із пропозиціями загального плану – це фіаско.

Як науковець, я розумію важливість міжнародних та національний рамкових документів, стратегій. Саме їх ідеї та ідеали повинні надихати партійних ідеологів, спічрайтерів на написання реалістичних, продвинутих програм, побудови актуальної медіа-програми презентації партії. Для цього варто працювати над взаємозв’язком між ідеєю Зеленого Курсу, Угодою про Асоціацію  та місцевими проблемами. При цьому найбільш бажаним, на мій погляд, є презентація реального втіленого прикладу одного із міст світу Європи. Це буде доказом того, що ідея стала реальністю завдяки щоденній роботі над довіреним господарством міста, яке утримується на кошти платників податків. Тим більше, що загальне дослідження закордонного досвіду вже зроблені, наприклад представниками громадянського суспільства 350 org.ua.

ІНФРАСТРУКТУРА - скорочення викидів парникових газів у секторі транспорту на 90% до 2050 року. Стратегією сталої і смарт мобільності (проект) передбачатиме чотири сфери дій: посилення використання чистого транспорту та альтернативних видів палива для автомобільного; збільшення частки сталих видів транспорту у перевезеннях за рахунок залізничного та внутрішнього водного транспорту; стимулювання вибору споживачами транспорту з низькими викидами; інвестування в рішення з низькими та нульовими викидами. Плануються великі інвестиції для розвитку зарядних станцій для електроавтомобілів, а також встановлення жорстких стандартів викидів забруднюючих речовин для транспортних засобів із двигунами внутрішнього згорання.

Словенія. Любляна. У 2007 році мер міста запропонував нову «Візію Любляни до 2025 року». Це рішення запровадило покрокову стратегію перетворення Любляни на стале та комфортне місто за 20 років. Починаючи з 2007 року машинам почали обмежувати в’їзд у центр міста. Сьогодні – це 10 гектарів міста, де рух автомобілем практично заборонений, а створені умови для пішоходів та велосипедистів. Збудовано підземний паркінг на 720 паркомісць.

БІОРІЗНОМАНІТТЯ - зелені міські простори, від парків і садів до зелених дахів та міських ферм, приносять мешканцям багато користі - зменшують забруднення повітря, води, шумове забруднення, захищають від повеней, посух та теплових хвиль, підтримують зв’язок між людиною і природою. Сприяння здоровим екосистемам, зеленій інфраструктурі та природоохоронним рішенням повинно систематично інтегруватись в міське планування, включаючи громадські простори, інфраструктуру та дизайн будівель. Це означає, що на подвір’ях площею менше 60 м2 може бути тверде покриття лише на площі 20 м2, а на подвір’ях понад 60 м2 – не більше 1/3 площі. Всі відкриті місця для паркування повинні мати водопроникне трав’яне покриття.

Іспанія. Віторія-Гастейс. На початку 1990-х місто зіштовхнулось з проблемою занедбаних околиць, які створювали природний та соціальний бар’єр. Місто вирішило реалізувати проект «Зелена смуга» та створити мережу зелених та інших приміських зон, розширити системи міських зелених зон шляхом включення приміських територій. Сьогодні площа територій Зеленої смуги – 727 га (усього заплановано – 993 га), на них облаштовано 79 км пішохідних та велосипедних доріжок.

НУЛЬОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ (ПОВІТРЯ, ВОДА, ГРУНТ) Впроваджувати систему моніторингу, звітування, запобігання та ліквідації забруднення. Це також включає діджиталізацію та її нові можливості для дистанційного моніторингу забруднення.

Німеччина. Боттроп. Місто має високу густоту населення з великою кількістю автотранспорту. Серед містян відзначається низький рівень екологічної свідомості, у тому числі розуміння проблеми забруднення повітря.

Місто приєдналось до дослідницької ініціативи шести європейських міст «Живі лабораторії iSCAPE». Метою цього дослідницького проєкту є зменшення забруднення повітря та наслідків зміни клімату через оцінку ефективності систем контролю за якістю повітря. У Боттропі такою системою було обрано озеленення міста як частина містопланування. Звісно, для того, щоб втілити будь-який інноваційний проект Києву необіхдно переглянути розподіл коштів бюджету, і виділяти на інновації більше ніж 0,1%.

ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ТА ЕНЕНРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

Відновлювані джерела енергії (ВДЕ) повинні залучати споживачів та приносити їм користь.

Німеччина. Франкфурт. У 2015 році був прийнятий «Генеральний кліматичний план міста – 100% ВДЕ до 2050 року».

Значне споживання енергії в місті та пов’язані з цим викиди парникових газів не сприяли ні економічному добробуту, ні ефективному використанню бюджету міста. Скорочення споживання енергії планується досягти за рахунок модернізації будівель та заходів із енергоефективності у міському транспорті, опаленні та охолодженні, споживанні енергії комунальними установами. Наглядним прикладом є розміщення сонячних панелей на дахах будинків, що допомагає не оплачувати освітлення спільних нежитлових приміщень та заробляти гроші для управління будинками на продажі електроенергії. Відомо, що основними споживачами енергоресурсів у містах є промисловість (30,2% від сукупного енергоспоживання), побутовий (32,8%) та транспортний сектори (19,5%). Проведення заходів з енергоефективності дозволяє скорочувати енергоємність економіки та негативний вплив на клімат шляхом скорочення викидів CO2 та також заощаджувати на витратах на комунальні послуги за рахунок зменшення втрат тепла у будівлях.

https://www.cleanenergywire.org/

Для кандидатів - Київ – це столиця, але перемогу отримає той, хто сприймає / комунікує до Києва як до домівки. Більше того, Київ  в виборчому процесі  - це не єдине ціле, а визначена кількість округів. Це означає, що для того, щоб переконати голосувати , необхідно в кожному окремому окрузі, районі визначати конкретні проблеми, які турбують мешканців. Пропонувати усе разом не вийде: одному округу цікаво зберегти зелену зону від хаотичної забудови, в іншому окрузі пріоритет трубопровід та теплопостачання ( необхідна заміна труб магістралі) , сусідній виборчий округ  - усе добре, одне турбує – вимагає знести усі лавочки у дворі, щоб там не пиячили, не орали пісень і дали виспатися. По останньому прикладу, якщо хто знає, це реальний приклад на минулих місцевих виборах, саме завдяки обіцянки «приберемо лавочки» кандидат пройшов у Київраду. Сьогодні, якщо парторги кажуть, що вони «не партії лавочків, сміття, освітлення і т.д.», то можливо, вони не пройшли навчання , не прочитали книжок по організації місцевих виборів.

Прочитайте, як я прочитала і пройшла курс National Democracy Institute.

Ремарки.

За останні півсторіччя диких тварин в світі стало на 68% менше. (ecoaction.org.ua) - Цікаво, на скільки % стало менше щасливих, здорових мешканців Києва ?

Факт від стоматологів - усі кияни, які з дитинства п’ють воду з місцевих джерел мають проблеми із зубами, через те, що вода має низький вміст фтору. В деяких районах, зуби ще в дитячому віці псуються назавжди.

До роздумів щодо планової розбудови мегаполісу – в деяких столицях за останній рік в один день було введено 6 станцій метро, а до кінця 2023 року намічено ввести 134 км ліній, 55 станцій і шість електродепо, також будуються 34 нові пересадки.

Чому б не розбудовувати такими ж темпами Київ ?