Нещодавно я мав можливість зустрітися з послом Китаю Чжан Сиюнь та обговорити ряд важливих питань взаємодії України та Китайської Народної Республіки. На заході, який відбувся 5 листопада 2015 року, і Україна, і Китай відмітили широке поле для співробітництва між сторонами, у тому числі й у сфері продовольства. Важливою складовою виступає готовність країн до налагодження стабільного і взаємовигідного співробітництва.
Позитивною новиною стало те, що китайський народ почав впізнавати українську продукцію на ринку КНР. Нарешті віковічний труд козацького народу почали цінувати й Україна стала новим гравцем сільськогосподарської сфери. Тепер у нас є можливість конкурувати і відстоювати свої позиції нарівні з такими країнами як США, Канада та Австралія.
Під час зустрічі директор Департаменту продовольства Дмитро Шульмейстер назвав стратегічні напрями, які можуть зацікавити КНР: розширення ринку сої, розвиток аквакультури й переробки риби, підвищення якості української продукції та приведення у відповідність із стандартами і вимогами Європейського Союзу українського товару. Як відомо, багато підприємств в Україні вже впровадили стандарти ISO і HACPP. Ми сподіваємося на те, що цей факт стане позитивним знаком для китайських споживачів, як показник якості та безпеки продовольчої продукції.
Просування українських продовольчих товарів на зовнішні ринки цікавить нашу державу насамперед у розрізі експорту продукції з додатковою вартістю. Тим не менш, такий стратегічний напрямок як експорт зернових, не залишається поза нашою увагою. Хотів би відзначити, що для України є дуже важливим відкриття експорту соняшникового шроту, а також майбутня перспектива його експорту. Для цього Україні потрібно буде збільшити посівні площі, інвестиції на АПК і створити бізнес-майданчик для подальших переговорів. У результаті цього Пан Посол висловив ідею обговорити це питання на Міждержавній Україно-Китайської Комісії з проведенням подальшого бізнес-форуму в листопаді або грудні поточного року.
Але для того, щоб співпраця між Україною та КНР розвивалася, важливим аспектом є виконання контрактних зобов'язань і побудови співпраці на основі взаємовигідних умов. Надзвичайний і Повноважний Пан Посол зазначив, що Китай очікує виконання українською стороною зобов'язань контракту і продовження стабільного співробітництва в торгівлі зерновими та розвитку сільськогосподарської інфраструктури.
Україна має виконувати багатомільярдний контракт з поставок зерна в Китай незалежно від ризиків, які несуть загрозу чи зрив контракту. Влада КНР зазначила, що в результаті невиконання контракту, вона буде змушена подати на Україну до суду. Тому нам потрібно активізуватися для виконання обіцянки, щоб не втратити можливості бути учасником процесу створення єдиної системи інфраструктурних і торгових шляхів у Євразії, яка має об’єднати східну та західну частини континенту й стати аналогом Великого шовкового шляху у ХХІ ст.