Путін та "йоббіки": з ким та як ми боремося за Крим і кримчан?
Серед маргінальних фашистських друзів Путіна найбільш впливовою є угорська партія «Йоббік» (Jobbik Magyarorszagert Mozgalom – За кращу Угорщину!), яка має трьох представників у Європарламенті. Ця політична сила не лише визнала легітимність анексії Криму, а
27березня Генеральна Асамблея ООН ухвалиларезолюцію щодо підтримки територіальноїцілісності України та невизнаннялегітимності кримського референдуму.Що це нам дає? Майже нічого, бо в геополітиціпріоритетним завжди було правосили,а не сила права.
Які щодо боротьби на Майдані, світоваспільнота «висловлює стурбованість»,«рішуче засуджує», «всіляко підтримує»,але все це залишається на рівні декларацій.
Однакголосування за резолюцію продемонструвало,хто відкрито позиціонує себе нашимиворогами. Передусім це 11 країн-маргіналів,що висловилися «проти». Але Україна маєзмінити своє ставлення й до 58 держав,що «утрималися» (дипломатичною мовоюце означає «ми на боці сильнішого»),.
Останнімчасом «російське зомбобачення» майжещовечора показує «провідних» європейськихполітиків, які схвально відгукуютьсяпро кримський псевдореферендум. Іроніядолі: підтримку головному «антифашистові»сучасності Путіну висловлюють здебільшогополітичні сили, які в Європі вважаютьсянеонацистськими.
Середмаргінальних фашистськихдрузів Путінанайбільш впливовою є угорська партія«Йоббік» (JobbikMagyarorszagertMozgalom– За кращу Угорщину!),яка має трьох представників уЄвропарламенті. Ця політична сила нелише визнала легітимність анексіїКриму, але й усе голосніше говорить проможливість захисту етнічних угорцівна Закарпатті.
Українаповинна зробити висновкиз подій останніх місяців. Насампереднеобхідно зрозуміти, хто є ворогаминашої держави: сам Путін, його європейські«йоббіки», ростовський «йоббік», щозакликає до проведення якихосьреферендумів у кожному регіоні, п’ятаколона Кремля в особі місцевихсепаратистів…
Адалі треба визнати, що кримський конфліктперейшов до рангу «довгих питань», ішвидкого розв’язання тут чекати неварто. Існує поширений міф (у який чомусьвірить багато поважних експертів): коли«демократичні сили» Росії знищать режимПутіна, Крим повернуть Україні. Неповернуть.
Сьогодніблизько70% громадян РФ схвалюють дії Путіна вКриму. Тому лише наївний може покладатисяна «альтернативних» російських політиківз ліберально-демократичного табору.Здається, ще академік Вернадський слушнозазначив, що будь-якийросійський лібералізм закінчуєтьсятам, де починається українське питання.
Мимаємо розраховувати лише на свої силий виробити власну активну позицію.Тільки тоді можна буде сподіватися надієву допомогу Заходу.
Якмогла повестися Україна в ситуації зпівостровом?
1.Де-факто «здати» Крим і повністюзосередитися на півдні та сході країни.
2.Де-факто «здати» Крим, але продовжитиборотьбу за кримчан.
3. Невиводити війська з Криму й ітина поглиблення конфлікту.
Судячиз останніх дій влади (виведеннявійськ, перебоїв з соціальними виплатамидля громадян), було обрано перший варіант.На жаль… Хоча оптимальною стратегієюбуло б поєднання другого й третьоговаріантів: у довгостроковій перспективіборотисяза Крим, а просто зараз – за кримчан!
Звичайно,про військове протистояння не йдеться.
Щожможна й необхідно робити вже сьогодні?
Проводитимасштабнуінформаційну політикув Криму. Нині «незалежницька ейфорія»зникає навіть у вчорашніх симпатиківПутіна. Дехто з них уже збагнув, щонасправді відбувається рейдерськезахоплення півострова: зараз російськібізнесмени за копійки викуповуютьбізнес у власників, залишаючи тих безроботи і перспектив. Щоб кримчани кращерозуміли ситуацію, треба боротися змонополією ворожих ЗМІ, розповідаючилюдям правду.
Заплющуватиочі на «подвійне громадянство» в Криму.Інакше ми ризикуємо назавжди втратитимешканців півострова як українців.Показово, що саме Путін кілька днівтому запропонував всім особам з подвійнимгромадянством стати на облік. Для Кремлявони завжди будуть другим сортом,«напівгромадянами», а для України –залишатимуться своїми. Це треба доноситидо кримчан не лише словами, а й конкретнимидіями.
Меншедумати про візовий режим з Росією, абільше – про безвізовийз Європою.Дипломатичні зусилля влади слідспрямувати на це нагальне завдання.Необхідно показати кримчанам, що вУкраїні їм буде краще. Що тут на нихчекає не анархія, «махновщина» чи«бандерівщина», а успішна й відкритасвітові держава.
Переорієнтовуватиекономіку на європейськіринки збуту.Якщо Європа хоче довести, що її насправдіхвилює доля України, має йтися не лишепро кредити та збільшення наших борговихзобов’язань, а й про готовністьвідкритися для українських товарів ідопомогти вітчизняному виробникові.
Позаконкурсом надатиусімкримськимабітурієнтам додаткові місця вуніверситетах,розташованих на «материковій» Україній безкоштовно поселити студентів угуртожитках. Молодь – майбутнє будь-якоїдержави, і за це майбутнє потрібноборотися.
Українаотримала тяжкийудар, але разом з тим – цінний урок«реальної політики». У нас попередудовготривале дипломатичне, інформаційней економічне протистояння. І всі зовнішні«резолюції» та «занепокоєння» отримаютьсправжню вагу лише тоді, коли ми саміпочнемо собі допомагати.
Борімося– йпоборемо!
СлаваУкраїні!
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук вчора о 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров вчора о 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1069
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 720
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 143
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 135
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 116
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 21113
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 15160
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 11404
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6898
-
Долар США в Україні злетів до нового історичного максимуму
Фінанси 2677
