Битва за Протасів Яр виграна, але війна ще продовжується
Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
Протасів Яр - одне з наймальовничіших місць Києва. На 22 гектарах землі зберігся дикий ліс, який може стати регіональним ландшафтним парком для відпочинку киян. З початку 2000-х земельні ділянки на території Протасового Яру були віддані в оренду під забудову та передані у приватну власність. Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
З 1966-го року Протасів Яр був ландшафтним парком та відповідно зеленою зоною. Статус, що забороняв його забудову, було скасовано в 2002 році. Відповідні зміни тоді закріпили у генплані міста. 22 гектари землі протягом кількох років були віддані у приватні руки, зокрема, частина території опинилася в оренді у будівельної компанії з Дніпра. Завдяки зусиллям громади Протасового Яру вдалося зупинити будівництво багатоповерхового житлового комплексу, хоча суди в апеляціях ставали на сторону забудовника. У ЗМІ активісти розповідали про те, що їм погрожували та пропонували гроші, щоб вони не продовжували протистояння. Тобто варто розуміти, що на якомусь етапі була справжня війна. Зрештою громаді вдалося у червні цього року виграти процес, який вже оскарженню не підлягає - подальша забудова є незаконною.
28 липня два важливих рішення були ухвалені у Київраді. Перше - це повернення Протасовому Яру статусу зеленої зони у генплані міста, а друге - це погодження клопотання громади про створення на цьому місці ландшафтного парку. За цими рішеннями почнеться юридична та наукова робота з розробки документації, а далі місто повинно вступити у переговори з землевласниками, адже з 22 гектарів в оренді перебували лише 6 гектарів, які вдалось повернути за рішенням суду.
Власниками майже 3/4 території Протасового Яру є столична компанія, що, зокрема, володіє великою мережею АЗС. Варіанти розвитку переговорів можуть бути наступними: компанія добровільно передає місту цю земельну ділянку або ж місто викуповує її за символічну вартість, бо свого часу 16 гектарів землі були передані з порушенням законодавства. Які шанси, що приватна компанія на це погодиться? Майже ніяких, тому буде судовий процес.
Паралельно з цим, переконаний, що в найближчі тижні орендар-забудовник спробує оскаржити рішення Київради у суді. Отже, що ми отримаємо: два паралельні судові процеси проти громади та місцевої влади від колишніх орендарів та поки що власників земельної ділянки та знову ж таки - ризик погроз фізичної розправи з активістами. За оптимістичних прогнозів створення ландшафтного парку може зайняти три роки. Якщо доведеться проходити всі судові інстанції - навіть сім.
Варто зрозуміти, що забудувати земельну ділянку все одно не вийде. Вона отримає законодавчий захист. Це як у європейських країнах: ви берете в оренду середньовічний палац, але змінити фасад та зробити надбудову у два поверхи все одне не вийде.
Як виглядатиме ландшафтний парк Протасів яр? Зараз цим питанням займається місцева громада. Необхідно зберегти дикий ліс та рекреаційні зони без капітального будівництва. Максимум, що там може бути - це лавки, які не будуть шкодити екосистемі. Також там планують встановити сонячні батареї, які будуть забезпечувати освітлення та підсвітку на оглядовому майданчику з якого видно історичну частину Києва. Логіка полягає в тому, що, якщо залишити повністю дикий ліс, то рано чи пізно хтось знову купить ділянку або отримає її через суд.
Хто буде утримувати парк? Завдання міста - повернути всю територію у комунальну власність. Водночас громада Протасового Яру, яка є ініціатором та рушійною силою проекту, веде перемовини з кількома державними компаніями, а також однієї приватною міжнародною, щоб благоустрій та подальше утримання парку вони взяли на себе або ж розділили між собою. Це має бути іміджевий проект.
- Система податкових ризиків: що робити з запитами ДПС про "аномалії" у звітності Ганна Ігнатенко 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 128
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 96
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 91
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 72
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 57
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 37398
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6914
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 5340
-
Київ замовив капремонт шляхопроводу на Троєщині за 238 млн грн
Бізнес 4049
-
"Тріумф маркетингу". Бліцінтервʼю з Олегом Гороховським про залаштунки "лимонної" акції
Фінанси 3571