Битва за Протасів Яр виграна, але війна ще продовжується
Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
Протасів Яр - одне з наймальовничіших місць Києва. На 22 гектарах землі зберігся дикий ліс, який може стати регіональним ландшафтним парком для відпочинку киян. З початку 2000-х земельні ділянки на території Протасового Яру були віддані в оренду під забудову та передані у приватну власність. Зараз ключовий момент, коли Київ може повернути це у комунальну власність не в останню чергу за допомогою місцевої громади.
З 1966-го року Протасів Яр був ландшафтним парком та відповідно зеленою зоною. Статус, що забороняв його забудову, було скасовано в 2002 році. Відповідні зміни тоді закріпили у генплані міста. 22 гектари землі протягом кількох років були віддані у приватні руки, зокрема, частина території опинилася в оренді у будівельної компанії з Дніпра. Завдяки зусиллям громади Протасового Яру вдалося зупинити будівництво багатоповерхового житлового комплексу, хоча суди в апеляціях ставали на сторону забудовника. У ЗМІ активісти розповідали про те, що їм погрожували та пропонували гроші, щоб вони не продовжували протистояння. Тобто варто розуміти, що на якомусь етапі була справжня війна. Зрештою громаді вдалося у червні цього року виграти процес, який вже оскарженню не підлягає - подальша забудова є незаконною.
28 липня два важливих рішення були ухвалені у Київраді. Перше - це повернення Протасовому Яру статусу зеленої зони у генплані міста, а друге - це погодження клопотання громади про створення на цьому місці ландшафтного парку. За цими рішеннями почнеться юридична та наукова робота з розробки документації, а далі місто повинно вступити у переговори з землевласниками, адже з 22 гектарів в оренді перебували лише 6 гектарів, які вдалось повернути за рішенням суду.
Власниками майже 3/4 території Протасового Яру є столична компанія, що, зокрема, володіє великою мережею АЗС. Варіанти розвитку переговорів можуть бути наступними: компанія добровільно передає місту цю земельну ділянку або ж місто викуповує її за символічну вартість, бо свого часу 16 гектарів землі були передані з порушенням законодавства. Які шанси, що приватна компанія на це погодиться? Майже ніяких, тому буде судовий процес.
Паралельно з цим, переконаний, що в найближчі тижні орендар-забудовник спробує оскаржити рішення Київради у суді. Отже, що ми отримаємо: два паралельні судові процеси проти громади та місцевої влади від колишніх орендарів та поки що власників земельної ділянки та знову ж таки - ризик погроз фізичної розправи з активістами. За оптимістичних прогнозів створення ландшафтного парку може зайняти три роки. Якщо доведеться проходити всі судові інстанції - навіть сім.
Варто зрозуміти, що забудувати земельну ділянку все одно не вийде. Вона отримає законодавчий захист. Це як у європейських країнах: ви берете в оренду середньовічний палац, але змінити фасад та зробити надбудову у два поверхи все одне не вийде.
Як виглядатиме ландшафтний парк Протасів яр? Зараз цим питанням займається місцева громада. Необхідно зберегти дикий ліс та рекреаційні зони без капітального будівництва. Максимум, що там може бути - це лавки, які не будуть шкодити екосистемі. Також там планують встановити сонячні батареї, які будуть забезпечувати освітлення та підсвітку на оглядовому майданчику з якого видно історичну частину Києва. Логіка полягає в тому, що, якщо залишити повністю дикий ліс, то рано чи пізно хтось знову купить ділянку або отримає її через суд.
Хто буде утримувати парк? Завдання міста - повернути всю територію у комунальну власність. Водночас громада Протасового Яру, яка є ініціатором та рушійною силою проекту, веде перемовини з кількома державними компаніями, а також однієї приватною міжнародною, щоб благоустрій та подальше утримання парку вони взяли на себе або ж розділили між собою. Це має бути іміджевий проект.
- Бідних стає все більше Андрій Павловський вчора о 22:57
- Використання підробленого військово квитка з метою перетину держкордону Євген Морозов вчора о 21:03
- Авіакатастрофа "Азербайджанських авіаліній": пошуки правди Юрій Гусєв вчора о 14:40
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу Андрій Хомич вчора о 14:08
- Особливості імпортно-експортних операцій з електроенергією та газом у Європі: аналіз країн Ростислав Никітенко вчора о 13:30
- Партнерства заради сталого розвитку в технологічному секторі: Україна та світ Оксана Захарченко вчора о 11:48
- Шестимісячний строк для оголошення особи померлою: право, яке має служити людяності Світлана Приймак вчора о 11:43
- Етика суддів 2025: нові показники доброчесності чи додаткові виклики? Дмитро Зенкін вчора о 10:13
- Оскарження в суді містобудівної документації як нормативно- правового акту Євген Морозов 25.12.2024 20:50
- Податкові умов для енергоринку в Україні, Польщі, Угорщині, Німеччині та Нідерландах Ростислав Никітенко 25.12.2024 14:21
- Містобудівна документація: генеральний план населеного пункту Євген Морозов 24.12.2024 20:35
- Legal instruments to combat stalking, based on international experience Руслана Абрамович 24.12.2024 17:39
- Спрощення процедур чи посилення контролю? Нове Положення НБУ під час воєнного стану Світлана Приймак 24.12.2024 16:35
- Ключові тренди сталого інвестування та ESG для добувної галузі у 2025 році Ксенія Оринчак 24.12.2024 14:54
- Як забезпечити стабільність та вигоду на енергоринку України у 2025 році? Ростислав Никітенко 24.12.2024 13:31
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 858
- Бідних стає все більше 300
- 2025. Рік економічного відновлення, репатріації та інтеграції військових. Чи буде так? 258
- Підписано Закон про право слідчих і прокурорів обмежувати роботу бізнесу 203
- JIT – концепція, час якої настав 64
-
Дружину екснардепа Шепелева засудили до семи років позбавлення волі
Фінанси 24688
-
Кінець російського "космобєсія". Ми ще побачимо благання до американців не топити МКС
Думка 23671
-
В Україну повертається одна з найбільших у світі контейнерних компаній
Бізнес 9561
-
Їздить-стріляє. Чи стане замовлена Україною САУ RCH 155 майбутнім артилерії
Технології 9233
-
Українці вже не хочуть працювати за низьку зарплатню у Польщі. Скільки вимагають та отримують
Фінанси 7536