Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.12.2014 04:30
Томенко та ОДТРК намагаються "злити" реформу Суспільного мовлення
Вадим МіськийКерівник відділу адвокації Реанімаційного Пакета Реформ
Поки Рада працює над бюджетом, директори ОДТРК через окремих народних депутатів намагаються знівелювати створення суспільного мовлення, запуск якого очікується у 2015 році. Томенко зареєстрував проект змін до Закону про суспільне мовлення, який фактично ле
Поки у Верховній Раді триває робота над бюджетом країни, очільники обласних державних телерадіокомпаній, через окремих народних депутатів, намагаються встромити палку в колеса реформи суспільного мовлення, запуск якого очікується у 2015 році. Нардеп Микола Томенко зареєстрував проект змін до ухваленого навесні Закону про суспільне мовлення, яким фактично пропонує легалізувати відкат реформи та розпад Національної суспільної телерадіокомпанії України – одразу ж після її утворення.
Прийнятий під тиском громадських активістів Закон про суспільне телебачення та радіомовлення передбачає створення незалежної від Уряду та Президента Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), на базі Національних теле- та радіокомпанії, обласних та регіональних ДТРК, ТРК «Культура» та Укртелефільму. У Наглядовій Раді, яка опікуватиметься призначеннями та редакційною політикою НСТУ, більшість складуть представники громадських організацій, а також будуть відсутні державні службовці. Суспільний мовник буде звільнений від обов'язку висвітлювати діяльність органів влади, зате буде зобов'язаний щорічно звітувати про роботу та проходити фінансовий аудит. Мовлення вестиметься на двох загальнонаціональних телеканалах та трьох радіоканалах, головним його пріоритетом стане захист суспільних інтересів. На цих каналах щоденно виділятиметься час для місцевих новин та програм.
На шляху створення суспільного мовника Кабмін та громадські експерти стикнулися з рядом нормативних проблем – які можна вирішити через внесення технічних змін в ухвалений навесні закон, а також із набираючим обертів лоббі «телерадіофункціонерів» із регіонів – які теж запропонували свої зміни, бажаючи розвернути назад реформу суспільного мовлення щоб захистити власні інтереси.
Нормативні проблеми: чого не вистачає для запуску суспільного?
Потребує законодавчого уточнення організаційна-правова форма НСТУ – а саме, «публічне акціонерне товариство, де 100% акцій належить державі». Таким чином, телерадіокомпанія зможе бути достатньо незалежною від Кабінету Міністрів.
Не менш важливим є зафіксувати в законі кількісну більшість представників громадських організацій серед членів Наглядової ради: наразі, преставників ГО завжди 9, зате кількість представників від Парламенту дорінює кількості фракцій та груп у Верховній Раді – яких може стати більше 9.
Щоб суспільний мовник вижив у перші найважчі роки свого існування, варто дозволити йому поступово скорочувати рекламну квоту – від 20% на годину до 10%, упродовж шести років, – а також передбачити можливість заробляти і встановлювати абонплату.
Для вирішення цих проблеми учасники групи з питань медіа-реформи Реанімаційного Пакету Реформ та Руху «Стоп цензурі!» розробили законопроект 1357, зареєстрований 10 грудня з підписами усіх членів парламентського Комітету з питань свободи слова.
Необхідні зміни до Закону про Суспільне мовлення. Інфографіка Руху «Стоп цензурі!»
Спротив директорів ОДТРК: системний конфлікт приватних інтересів з суспільними
Інший ряд проблем – це спротив керівників обласних державних телерадіокомпаній, які очевидно втратять пригріті місця і можливість приторговувати ефіром «з-під поли». Не секрет, що в ОДТРК по всій країні працює понад 5000 осіб. Якість продукту – низька, медіа-моніторинги постійно фіксують високий рівень замовних матеріалів: наприклад, в жовтні для ряду проаналізованих ОДТРК кількість джинси у новинах коливалась від 19% до 25%! Експерти відгукуються про якість роботи переважної більшості ОДТРК, як про таку, що «не має жодного відношення до журналістики».
У листопаді від імені трудових колективів та профспілкових комітетів ОДТРК масово розповсюджувалися листи, з вимогами припинити реформу суспільного мовлення. В одному з таких листів, розповсюдженому в соцмережі від імені працівників Херсонської ОДТРК, ідеї запровадження суспільного мовлення, що базуються на кращому європейському досвіді, називають «вибудовуванням теорії руїни» та «рейдерським кроком, тотальною атакою на інформаційну безпеку країни». Аргументи, щоправда, говорять самі за себе: «аналогій безліч – колгоспи, радгоспи, підприємства... нищили систему (і це зрозуміло), а зруйнували інфраструктуру».
У грудні «телерадіофункціонери», які прагнуть зберегти статус-кво, вийшли на новий рівень протидії. Через народного депутата Миколу Томенка 23 грудня було зареєстровано законопроект 1357-1, як альтернативний до згаданого вище громадського законопроекту.
Запропоновані Томенком правки до Закону про суспільне мовлення не вирішують жодної з проблем на шляху його створення, зате передбачають гарний механізм розпаду НСТУ, як тільки вона запрацює. Одразу після об'єднання державних ТРК в єдину юридичну особу – Національну суспільну телерадіокомпанію України, Томенко пропонує шляхом «виділу» з неї створити окремі юридичні особи «Суспільне телебачення» та «Суспільне радіо». А також, дати право місцевим радам створювати на базі обласних та регіональних ДТРК «суспільне регіональне телерадіомовлення». Тобто, це пропозиція повністю відкатити реформу, так і не давши їй запрацювати.
Микола Томенко, фото: telekritika.ua
В спільній заяві група РПР-Медіа та Рух «Стоп цензурі!» зазначили, що запропоновані зміни не відповідають міжнародним стандартам суспільного мовлення та букві й духу закону, а також сучасному стану розвитку медіа в світі, а також є свідченням нерозуміння суті реформи державного телебачення. Також нагадали, що Україна ще 2003 року взяла на себе зобов’язання перед Радою Європи впровадити суспільне мовлення, яке має стати не лише новою формою якості мовлення, але й одним із основних факторів забезпечення демократії, формування нової культури виборів та боротьби з корупцією.
Реванш теледиректорів не повинен відбутися. Інакше, ми отримаємо кастровану реформу, в основі якої лежатиме системний конфлікт приватних посадових та грошових інтересів місцевих директорів з суспільними інтересами на всебічне, об’єктивне і збалансоване висвітлення суспільно-значущої інформації.
