Мобілізація в Україні - що потрібно знати!

Згідно пункту 8 статті 4 зазначеного Закону з часу оголошення мобілізації настає  особливий період функціонування  економіки країни, органів  місцевої та держаної влади,  різноманітних військових формувань,  організацій, підприємств, установ  і т.д.

Під час мобілізації, громадяни України у встановленому законодавством порядку повинні надавати своє майно, будівлі, транспортні засоби та іншу власність військовим формуванням України, щоправда з наступним відшкодуванням їх вартості. З моменту оголошення про мобілізацію особам, що перебувають на військовому обліку,  забороняється змінювати своє місце проживання без спеціального дозволу не це певної посадової  особи.

Українці, яким прийшла повістка - зобов’язані у строк, що зазначено в такій повістці з’явитися для постановки на військовий облік і визначення їх призначення для воєнного часу. Ті громадяни, котрі перебувають у запасі можуть залучатися до робіт оборонного характеру.

Щоправда є й певний перелік осіб, що не підлягають даному призову на військову службу. До них відносяться:

-  Громадяни, що спеціально заброньовані для забезпечення функціонування органів влади, підприємств і т.д.;

-  Особи, що за станом здоров’я непридатні до військової служби (при чому така непридатність встановлюється лише спеціальним висновком військово-лікарської  комісії);

-  Чоловіки, у котрих на утриманні є 5 та більше дітей до 16-річного віку;

-  Жінки, у яких на утриманні є діти до 16 років;

-  Особи, на утриманні яких є особи, що потребують догляду, але лише за відсутності інших осіб, які могли б здійснювати цей догляд;

-  Народні депутати;

-  та інші окремі  категорії  громадян.

Для суб’єктів господарювання процес мобілізації також змінює звичайний ритм життя та роботи, при чому в окремих випадках досить суттєво. Так, роботодавці повинні     забезпечувати своєчасне прибуття своїх працівників, що залучаються до виконання  військового обов'язку. Також, під час мобілізації підприємці зобов'язані здійснювати заходи щодо переведення своєї діяльності на спеціальне функціонування для умов  особливого періоду. Вони повинні повідомляти про ліквідацію чи реорганізацію свого підприємства;  зобов’язані утримувати в належному стані техніку,  будівлі та інші об’єкти, що  необхідні будуть для передачі у разі мобілізації; повинні здійснювати різноманітні заходи для забезпечення покладених на них мобілізаційних замовлень; утворювати мобілізаційні підрозділи; укладати спеціальні договори для виконання мобілізаційних   замовлень і таке інше.

Цікавим є також формування фінансової складової даної процедури. Стаття 7 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що функціонування мобілізації здійснюється в основному за рахунок державного, а також місцевих бюджетів. Фінансування мобілізаційної підготовки за рахунок підприємств також можливе, але лише за їх власною ініціативою. Тому, крім Указу № 303 від 17.03.2014 були також прийняті й зміни до Державного бюджету України на поточний рік. За допомогою цих змін  на армію додатково виділили ще майже 7 млрд. грн. Влада планує, що ці кошти будуть використані на закупівлю зброї, техніки, засобів зв’язку та на проведення додаткової мобілізації.

Варто нагадати, що за порушення законодавства про мобілізацію передбачена в Україні адміністративна та кримінальна відповідальність. Так, відповідно до КпАП за неявку до військового комісаріату накладається штраф у розмірі від 5-ти до 7-ми неоподаткованих мінімумів. За навмисне зіпсування військових документів, що спричинило їх втрату передбачено накладання штрафу від 17 до 51 грн. А ухилення від призову за процедурою мобілізації (відповідно до статті 336 Кримінального кодексу) карається в Україні позбавленням волі на строк від 2-х до 5-ти років. Тож зрозуміло, що порушувати законодавство про мобілізацію не варто.