Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.01.2016 18:03

Поки Порошенко давав прес-конференцію, Штаймайер говорив про Україну

Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень

В той час, як 14 січня Президент України Петро Порошенко давав свою першу у цьому році прес-конференцію, Головуючий в ОБСЄ міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Шайнмайер представляв пріоритети ОБСЄ на 2016 рік і, в тому числі, говорив про Укра

З промови німецького міністра Штайнмайера під час презентації пріоритетів Німецького головування 14 січня у Відні можна зробити висновок, що цього року ОБСЄ буде фокусувати свою увагу на конфлікті на сході України. Німецький міністр наголосив, що «конфлікт показав дуже чітко дві речі – наскільки важливою для нас є ОБСЄ, і що нам потрібно посилити її можливості».

Німеччина планує вдатися до конкретних кроків, принаймні в своїй промові Штайнмайер заявив: «Що нам непотрібно, так це діалог про діалог – нам потрібен діалог, який не зможе і прагне приховати факт, що ключові зобов’язання ОБСЄ порушені – наприклад в Криму і східній Україні».

Що ж планує робити Німеччина як головуюча в ОБСЄ, щоб врегулювати конфлікт на сході України?

Перше, що слід відзначити, Головуючий в ОБСЄ наголосив, що альтернативи процесу виконання Мінських домовленостей немає, і що ці домовленості мають бути виконані без зволікань, а Нормандський формат сприятиме їх виконанню. Отже Німеччина докладатиме зусилля саме у цьому напрямку, а це означає, що Берлін не розглядає можливість нових мінських домовленостей - «Мінська-3», який досить активно обговорюється в експертному середовищі.  

Як зазначено у Пріоритетах Німецького Головування в ОБСЄ, Берлін планує зосередитись на ефективній роботі таких вже наявних інструментів ОБСЄ з врегулювання конфлікту в Україні: Спеціальний представник у Тристоронній контактній групі, Спеціальна моніторингова місія, Спостережна місія ОБСЄ на російських прикордонних пунктах пропуску Гуково і Донецьк, Координатор проектів в Україні. Крім цього, планується фокусувати на Україні роботу Бюро демократичних ініціатив і прав людини та Високого комісара з питань національних меншин. Ця збільшена увага має забезпечуватись за рахунок більших фінансових і людських вкладів.

Ще раніше Штайнмайер заявляв, що СММ ОБСЄ в Україні буде збільшена майже вдвічі, щоб забезпечити кращий контроль нині окупованих територій та взяти під контроль усі пункти пропуску на частині українсько-російського кордону, який зараз не контролюється Україною. Відповідне рішення має бути схвалене ближчим часом. Заповнення нових посад спостерігачів має відбутися за рахунок фахівців категорії «секондід», тобто тих, які фінансово утримуються країнами їхнього походження, а ОБСЄ виплачує тільки так звані «польові добові». На практиці це означає, що в Україну в якості спостерігачів приїдуть громадяни тих країн, які погодяться витрачати кошти на їх утримання. Немає сумніву, що першою серед таких країн є Росія, яка вже має своїх спостерігачів у нинішньому складі СММ ОБСЄ в Україні. Зверніть увагу, Росія, яка міжнародно визнана стороною конфлікту, має своїх «незалежних» спостерігачів у складі міжнародної спостережної місії. Тут об’єктивність роботи таких спостерігачів викликає сумнів.

Іншою складовою об’єктивності роботи СММ ОБСЄ, що відзначив Штайнмайер, є забезпечення необмеженого доступу спостерігачів до усієї зони конфлікту «без погроз, залякувань чи винятків». Звичайно для цього потрібна вже згадана більша кількість спостерігачів, але й також їхня здатність моніторити усю територію, щоб бойовики не могли переганяти заборонені озброєння з тих місць, куди прямують спостерігачі ОБСЄ, до тих місць, де вони відсутні. Якщо спостерігачі сьогодні не здатні об’єктивно моніторити припинення вогню і відведення озброєнь, то як вони завтра зможуть моніторити виведення з української території усіх іноземних військових.

Усі згадані інструменти мали б забезпечити виконання Мінських домовленостей. Однак, темп і результативність їхньої роботи, які ми спостерігали минулого року, не додають оптимізму. Та й цього року навіть заміна представника Росії на Бориса Гризлова не дала результату. Запропоноване ним 13 січня у Мінську нове перемир’я на Донбасі було порушене бойовиками вже з початку доби 14 січня, звівши нанівець усі зусилля перемовників та ОБСЄ.  

Поки не буде вирішена ключова проблема – Росія має перестати підтримувати бойовиків і брати безпосередню участь в конфлікті на сході України, ми зможемо оцінювати виконання домовленостей тільки за зменшенням обстрілів за добу та констатувати кількість проведених засідань в рамках Тристоронньої робочої групи у Мінську. Тому Німеччині як Головуючій в ОБСЄ і члену Нероманського формату слід знайти механізм впливу на Кремль.  
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net