В Україні збираються спростити механізм "виписки" з квартири не власників. Наскільки ефективними виявляться нові запровадження?
Уявіть ситуацію: ви купили квартиру, виставлену на публічні електронні торги за борги її попереднього власника. Оформили всі документи та офіційно стали власником. Проте коли ви спробували вселитись, з’ясувалось, що в цій квартирі залишаються прописаними інші особи. Прав власності на це житло вони не мають, проти попередній власник їх там прописав. Наразі, зняти з реєстрації таких осіб в Україні доволі складно. Зазвичай, робиться це через суд, в якому подібні справи можуть розглядатись не один рік.
Квартиру чи будинок, з прописаними в них особами, можна також придбати у нотаріуса по іпотеці або по звичайній угоді купівлі-продажу вторинного житла. Звісно, якщо перед покупкою не виконати ретельну перевірку цього майна.
Будь-який юрист, що працює в сфері стягнення боргів, хоча б раз стикався з подібною ситуацією та розуміє її проблемність. Тому про необхідність спрощення зняття з реєстрації не власників житла говорили вже давно. І нарешті справа зрушила з місця.
15 липня Верховна рада прийняла за основу законопроект №5463 «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні». Серед іншого, законопроект передбачає право нового власника житла автоматично «виписати» з нього осіб, які не є власниками: «закріплюється право власника житла скасувати задеклароване або зареєстроване місце проживання третіх осіб в житлі, яке належить йому на підставах, зазначених у законі, без рішення суду».
Знімати з реєстрації мають швидко – стаття 22 регулює, що це має відбуватись в той же день, коли орган реєстрації отримав заяву власника, або непізніше наступного робочого дня, в випадку його отримання в неробочий час. Про факт «виписки» власник повідомляється органом реєстрації через телефонний, поштовий або електронний зв'язок.
Певна проблема залишається, коли в житлі прописана особа, що не досягла 14-річчя чи визнана судом обмежено дієздатною. В цьому випадку подача заяви про зняття з реєстрації здійснює один з законних представників, зі згоди другого законного представника. Зняти з реєстрації осіб у віці 14-18 років можливо зі згоди законних представників цієї особи, або одного з них. З цього слідує, що у випадку не згоди «офіційних представників», новий власник не зможе виписати неповнолітніх чи недієздатних осіб зі свого житла.
Зауважу, що після аналізу цього законопроекту, Головне науково-експертне управління Верховної ради висловило занепокоєння. На його думку реалізація закону буде мати певні ризики. Зокрема, власник житла отримує право «виписати» осіб, які є діючими, або колишніми членами його родини, та «прописані» в житлі. А отже, на думку ГНЕУ держава має захищати тих осіб, що не є власниками житла, але прописані в ньому.
Певною мірою з цією тезою можна погодитись. Також необхідно продумати можливість захисту житла від рейдерів та колекторів, які прагнуть незаконно заволодіти чужим житловим майном. В умовах, коли в Україні зміни в документах на право власності може зробити звичайний нотаріус, а справжній власник нічого не буде знати, це не буде зайвим.
З іншого боку, невизначеність питання «виписки» з квартири не власників не лише створює перешкоди реалізації законних прав нового господаря майна та умови для зловживань з боку колишніх власників. Воно підриває довіру до ринку вторинного житла. В тому числі такого, що продається за борги. Тому права нового власника, який легально придбав житло на вторинному ринку, мають бути захищеними на 100%.
