7 найважливіших судових справ щодо криптовалют

Ринок криптовалют та блокчейн технологій продовжує активно розвиватися. Загальна ринкова капіталізація криптовалют становить 1,2 трлн. доларів США, у той час як обсяг операцій лише із використанням Bitcoin стабільно перевищує триста тисяч на день.

У цей час Україна з року в рік входить до трійки світових лідерів із використання криптоактивів.

Незважаючи на те, що Закон України «Про віртуальні активи», який повинен врегулювати правове становище криптовалют в України, поки не набув законної сили, ринок криптоактивів невпинно зростає на території України.

Більше того, у 2022-2023 роках значення криптовалюти як методу розрахунків, інструменту диверсифікації інвестиційного портфелю та захисту заощаджень від девальвації лише посилюється, зважаючи на значні валютні обмеження, які було введено Національним банком України з метою підтримки стабільності національної валюти України.

Як наслідок активного застосування криптовалют зросла кількість випадків судових спорів, де предметом так чи інакше є питання, пов’язані із криптовалютами.

У цій статті спробуємо проаналізувати та виокремити найбільш цікаві та важливі судові справи, де органи правосуддя надали оцінку застосуванню криптовалют на території України.

Справа № 1. Банк відмовляється зараховувати кошти від продажу криптовалюти? Стягуй з банку 3% річних та пеню!

Обставини справи: У 2018 році позивач ініціював переказ власних грошових коштів зі свого рахунку на біржі з торгівлі віртуальними валютами Віttrех Inс на власний картковий рахунок в іноземній валюті, відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

У день надходження до банку переказу АТ КБ «Приватбанк» повідомив позивачу, що зазначений переказ не буде зараховано на рахунок позивача, оскільки операція нібито пов`язана з арбітражними операціями на ринку Fоrех. Позивач декілька разів звертався до банку із проханням здійснити зарахування переказу. Грошові кошти були зараховані лише 26 листопада 2018 року, тобто позивач не мав доступу до фінансових активів протягом 83 днів.

Позивач звернувся до суду та вимагав стягнути із банку 3% річних та пеню. Рішеннями судів позов було задоволено частково, стягнуто 3% за період прострочення та частину пені.

Висновки: У разу незаконної відмови банку в зарахуванні коштів від продажу криптовалюти на ваш банківський рахунок отримувач має право вимагати 3% річних від простроченої суми та пеню в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день прострочення.

Джерело: Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в справі № 757/46845/19-ц.

Справа № 2. Обмін криптовалют – об’єкт оподаткування ПДВ?

Обставини справи: Позивач звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій із віртуальною криптовалютою E-Dinar Coin та іншими віртуальними валютами на території України.

У відповідь податковий орган надав індивідуальну податкову консультацію, у якій зазначив, що операції із віртуальними валютами оподатковуються податком на додану вартість.

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування індивідуальної податкової консультації.
Рішенням суду першої інстанції, яке було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, було скасовано індивідуальну податкову консультацію.

Як зазначив орган судової влади, податковий орган не врахував рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 2015 року у справі Хедквіст проти Швеції, який постановив, що операції з біткойнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися податком на додану вартість. Операції з обміну традиційних валют на біткойни повинні бути вільні від податку на додану вартість, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

Висновки: Питання оподаткування ПДВ операцій із криптовалютами залишається відкритим, однак із великою ймовірністю операції з обміну традиційних валют на біткойни та інші віртуальні валюти не буде оподатковуватися ПДВ.

Джерело: Постанова Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року в справі № 820/5120/16.

Справа № 3. Використовуєш криптовалюту для незаконної діяльності? Не думай, що за тобою не спостерігає «Старший брат».

Обставини справи: У 2017 році громадянин Республіки Білорусь, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, що унеможливлює ідентифікацію інтернет-користувача, замовив через всесвітню мережу «Інтернет» з Королівства Нідерландів до України 401 таблетку, які містять у своєму складі психотропну речовину МДМА (у народі – «екстазі»), розрахувавшись із постачальником шляхом безготівкового банківського переказу міжнародної криптовалюти в розмірі 0,6 біткоїна, що за курсом НБУ становило приблизно 600 доларів США.

Після здійснення оплати зазначена партія таблеток була надіслана з Нідерландів до України міжнародним поштовим відправленням на адресу іншої особи, яка не була обізнана із вмістом відправлення.

Вказане поштове відправлення надійшло до ПАТ «Укрпошта», яка після проведення митного оформлення і встановлення факту наявності у відправленні психотропних речовин, надіслала посилку далі адресату в рамках проведення контролю за вчиненням злочину. Через декількох посередників, яке не знали про вміст відправлення, посилка дійшла до кінцевого адресата.

Вироком суду щасливому адресату було призначено покарання - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

Висновки: Використання криптовалют як методу розрахунку за товари та послуги не гарантує, що така транзакція не відстежується правоохоронними органами.

Джерело: Постанова Верховного Суду від 09 квітня 2020 року в справі № 727/6578/17.

Справа № 4. Інвестувати в криптовалюту – це не передбачено законодавством, але й не заборонено

Обставини справи: Інвестор та трейдер уклали інвестиційний договір, відповідно до умов якого інвестор надав 20 000 доларів США трейдеру для забезпечення реалізації проєкту щодо здійснення операцій по торгівлі електронною криптовалютою на біржах, а трейдер зобов`язався на власний розсуд забезпечити здійснення операцій по торгівлі електронною криптовалютою на біржах. Інвестор передав інвестиції, що підтверджувалося актом прийому інвестицій.

Через певний час інвестор передумав та попросив кошти назад. Інвестор звернувся до суду та просив визнати інвестиційний договір недійсним, обґрунтовуючи це тим, що правове становище електронної криптовалюти не визначене жодним нормативно-правовим актом України та криптовалюта не відноситься до жодного із об`єктів цивільних прав (не є майном), а тому зазначений договір суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зауважити, що позивач не навів жодної норми акту цивільного законодавства України, якою б встановлювався факт протизаконності або заборони обігу криптовалюти. Сама по собі домовленість між сторонами, викладена в договорі, який сторони назвали як інвестиційний, стосується лише сторін цього договору, не зачіпає права та інтереси інших фізичних чи юридичних осіб, чи інтересів держави, обіг криптовалюти не регулюється державними органами та на операції з криптовалютою не поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». Сам по собі договір не порушує публічний порядок, не суперечить інтересам держави чи суспільства. Законом також не визнано, що такий договір є нікчемним.

Висновки: Укладення договорів, предметом яких є операції із криптовалютами, прямо не передбачено чинним законодавством, однак це і не заборонено. Сторони є вільними в укладенні договорів, які не передбачені актами цивільного законодавства.

Джерело: Постанова Київського апеляційного суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36263/20-ц.

Справа № 5. Влаштував майнингову ферму? Заплати за електроенергію!

Обставини справи: Фізична особа-підприємець уклала із ПАТ "Закарпаттяобленерго" договір про постачання електричної енергії. Під час проведення технічної перевірки було встановлено, що підприємець самовільно підключив додаткові струмоприймачі до мереж оператора системи розподілу із порушенням схеми обліку. Було виявлено підключення підземного кабельного вводу, від якого заживлено майновий комплекс та комп`ютерне устаткування майнинг ферми для криптовалют.

Загалом у наслідок перевірки було встановлено необліковане використання електричної енергії в розмірі 182 621 кВт./год. на суму 579 037 грн. 13 коп. Іншими словами, бізнесмен намайнив криптовалюти із використанням неоплаченої електроенергії на суму майже 600 тис. грн.

Висновки: Якщо організовуєте майнинг ферму криптовалют, заплатіть за використання електроенергії в повному обсязі.

Джерело: Постанова Західного апеляційного господарського суду від 29 липня 2021 року в справі № 907/106/20.

Справа № 6. Віддаєш борги криптовалютою? Належним чином оформи документи

Обставини справи: Відповідач позичив у позивача 12100 доларів США, які зобов`язався повернути разом з відсотками, що підтверджувалося трьома розписками.

У подальшому позивач звернувся до суду про стягнення із відповідача суми боргу з нарахованими відсотками.

Відповідач під час розгляду судової справи зазначав, що борг повернув належним чином, оскільки в рахунок погашення боргу передав позивачу логін та пароль до акаунта із криптовалютою.

Суди задовольнили позовні вимоги про стягнення заборгованості, зазначивши, що погашення боргу шляхом передачі позивачу логіну та паролю до акаунта із криптовалютою не підтверджено належними доказами.

Висновки: У випадку здійснення розрахунків із використанням криптовалют важливим є правильне структурування та належне документальне оформлення угоди.

Джерело: Постанова Волинського апеляційного суду від 23 травня 2022 року в справі № 159/5106/20.

Справа № 7. Отримання коштів для купівля криптовалюти – достатня правова підстава для набуття майна.

Обставини справи: У 2021 році позивач здійснив грошовий банківський переказ відповідачу в розмірі 137 000 грн.

У подальшому позивач звернувся до суду, зазначаючи, що грошові кошти були перераховані позивачем помилково, а у відповідача відсутні правові підстави для набуття цих коштів.

Як убачається із пояснень відповідача та наданих ним документів, між сторонами була досягнута усна домовленість, що відповідач на замовлення позивача повинен був придбати за його кошти у сумі 130 000 грн криптовалюту «Біткоїн» та перевести її на адресу криптогаманця позивача, а останній, у свою чергу, зобов`язувався сплатити за це відповідачу вартість таких послуг у розмірі 7 000 грн. Позивач перевів відповідачу кошти за наданими останнім реквізитами, а відповідач виконав усі домовленості щодо придбання криптовалюти.

Суди відмовили в задоволенні позовних вимог про повернення грошових коштів, зазначивши, що долученими до матеріалів справи копіями квитанцій про оплату, заявок на придбання криптовалюти та фотознімками переписок сторін у соціальній мережі підтверджується укладення між сторонами усного договору. Суди дійшли висновку, що між сторонами існували домовленості, адже поведінка останніх засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, обумовлених договором.

Висновки: Укладаючи договір, предметом якого є операції із криптовалютами, належним чином документуйте власні дії та зберігайте докази досягнутих домовленостей.

Джерело: Постанова Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року № 381/3377/21.

Як бачимо, українці досить активно послуговуються криптовалютами, про що свідчить велика кількість досить цікавих судових справ.

Тим не менш, щоб уникнути незручних ситуацій, що спіткали сторін зазначених вище судових спорів, важливим є належне структурування операцій із криптовалютами із залученням кваліфікованих юристів.