UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.01.2022 13:16

"РРО" – всьому голова. Простими словами про складне

Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання "INTERLEGUM"

Спроба максимально стисло розповісти про те чи потрібен саме Вам РРО і чи підпадаєте Ви під наявні обмеження та виключення.

2020 рік увінчався великою кількістю інформаційного «буму» щодо обов’язково запровадження касових апаратів, або ж - реєстраторів розрахункових операцій (надалі – РРО/касовий апарат), серед підприємців різного рівня доходу та різних систем оподаткування. Протестні настрої змусили законотворців відтермінувати на рік запровадження РРО, але у 2022 році більшості представникам малого та середнього бізнесу вже не уникнути обов’язквого використання касових апаратів. Тому, варто бути обізнаним у всіх нюансах використання РРО, а також, бути готовим відстоювати свою правову позицію перед контролюючими органами.

До 2022 року історія з РРО була доволі проста, адже касові апарати зобов’язані були ставити лише підприємці, котрі:

- є платниками єдиного податку 2-4 групи і займаються певними видами господарської діяльності (торгівля підакцизними товарами; реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення; надання платних медичних послуг; реалізація ювелірної продукції та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння);

- мають річний дохід, котрий перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, рівень якої визначається станом на 1 січня звітного року. Тобто, 1,32 мільйони гривень. І це не залежало від виду діяльності.

- знаходяться на загальній системі оподаткування.

З цього року все кардинально змінилось і обов’язок ставити РРО тепер є майже у всіх підприємців, за певними виключеннями, котрі ми розглянемо далі.

 Потрібно сказати, що зникли ліміти для не використання РРО, тобто та сама прив’язка до 220 розмірів МЗП. Тепер, розмір річного доходу є неважливим і не є орієнтиром для того чи потрібно ставити РРО чи ні.

Перш за все, наведу перелік тих підприємців, котрим касові апарати «не загрожують» починаючи з 01 січня 2022 року, а саме:

1. Особи, котрі ведуть незалежну професійну діяльність (аудитори, бухгалтери, адвокати, лікарі та інші особи, котрі зазначені у пп. 14.1.226, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПКУ));

2. ФОП які є платниками єдиного податку 1-ї групи. Про це чітко зазначено у п.296.10 ст. 296 ПКУ, тому такі підприємці можуть видихнути з полегшенням.

3. ФОП котрі не проводять розрахункових операцій.

4. ФОП які здійснюють підприємницьку діяльність у сферах, котрі підпадають під виключення і зазначені у ст. 9 та ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі по тексту – «Закон»).

Про підприємців, котрі відносяться до пунктів 1 та 2 вищезазначеного списку говорити немає сенсу, адже тут і так все зрозуміло. Чинне законодавство чітко окреслило межі таким ФОП. Тому, зосередимось на двох інших групах.

Перше, з чим потрібно розібратись, так це з поняттям «розрахункова операція». В мережі Інтернет можна знайти велику кількість визначень що таке розрахункова операція і що до неї відноситься. Тому, спробую викласти суть даного поняття максимально коротко.

І так, до розрахункових операцій відносять приймання:

- готівкових коштів (тут все зрозуміло);

- платіжних карток через POS-термінал або ж еквайринг (як фізичних, так і тих, які прив’язані до ваших гаджетів);

- оплата карткою на сайті, через різні платіжні системи та сервіси (Fondy, Portmone та безліч інших, список яких, до речі, ви можете знайти на сайті Національного банку України, котрий веде Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури);

- платіжних чеків та жетонів (не пригадую, коли я востаннє застосовував їх у житті).

Окремо варто зупинитись на проведенні оплат через інтернет-банкінг, тобто, коли оплата відбувається за допомогою функціоналу застосунків різних банків (Приват24, Monobank, Ощад 24/7 тощо). Інтернет-банкінг не відноситься до платіжних систем та сервісів за логікою технічного процесу, а є простим дистанційним банківським обслуговуванням, котре надається на основі розпоряджень, які клієнт такого банку передає на відстані, тобто не відвідуючи саме банківське відділення. Клієнт проводить прямий перерахунок коштів з банківського рахунку платника на банківський рахунок отримувача. У такому випадку рахунок платника підв’язаний під конкретний номер банківської картки. Тобто, банківська картка, по суті, емітована під конкретний рахунок і при оплаті через інтернет-банкінг платнику не потрібно вводити ні CVV-код картки, ні її номер, а ні її строк дії, що є обов’язковим при проведенні оплат через будь-який платіжний сервіс чи систему. А сама картка в інтернет-банкінгу виконує функцію ідентифікатора конкретного банківського рахунку.

В той же час, податківців довгий час мали власне бачення даного питання, котре вони періодично викладають в різних індивідуальних податкових консультаціях і де системно відстоюється позиція про те, що оплати через інтернет-банкінг є розрахунковими операціями, а значить потребують встановлення РРО. Для прикладу можна ознайомитись з позицією податкової по даному питанню, котра викладена в ІПК Державної податкової служби від 22.10.2020 р. № 4370/ІПК/99-00-07-05-01-06.

На противагу вищезазначеному, в минулому році почали з’являтись ІПК, де ті ж таки податківці почали заперечувати власні позиції минулих років щодо питань оплат через онлайн-банкінг, а їх обґрунтування стали більш виваженими і наближеними до реальності. Для прикладу можу навести ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 22.06.2021 р. № 2504/ІПК/20-40-07-10-19 або ж ІПК від 14.06.2021 р. № 2381/ІПК/99-00-07-05-01-06. Це вселяє оптимізм і змушує сподіватись, що послідовна позиція податкової служби назавжди викреслить дане питання зі списку тих, котрі викликають найбільші протиріччя серед підприємців.

Але мушу зазначити, що індивідуальні податкові консультації на те й індивідуальні, що захищають позицію саме тих суб’єктів господарювання, котрі звернулись за роз’ясненням тих чи інших питань податкового законодавства, які висвітлені у такій ІПК. Адже, згідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ - індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Тому, для захисту власної позиції перед контролюючими органами варто надіслати власний запит на отримання ІПК з даного питання, аби він стосувався саме вашої ситуації та саме вас, як суб’єкта господарювання.

Тепер, розібравшись з основним поняттям, повернемось до того що ж не відноситься до розрахункових операцій:

- проведення оплати з поточного банківського рахунку платника на поточний банківський рахунок продавця товарів/послуг, при виставленні рахунку на оплату чи без цього;

- накладні платежі від «Нової Пошти», а саме через їх платіжну систему NovaPay, у тому випадку якщо продавець уклав договір про проведення безготівкових розрахунків (важливо зазначити, що в такому випадку не ви, як продавець, є «першим» отримувачем готівкових коштів, а саме NovaPay, яка і видає фіскальний чек про приймання готівки від покупця, а продавцю, в свою чергу, вона просто перераховує гроші зі свого банківського рахунку на банківських рахунок такого підприємця);

- оплата по реквізитам на поточний банківський рахунок продавця товарів/послуг через касу банку;

- або ж через банківський термінал самообслуговування (Важливо: такий термінал має бути саме банківським);

- або ж через ПТКС фінансової організації, котрий може знаходитись, в тому числі й на місці здійснення господарської діяльності такого продавця. Але в такому випадку я б радив отримати ІПК, де б вам чітко дали роз’яснення щодо можливості проведення розрахункових операцій саме через такі термінали, котрі не є банківськими по своїй суті.

Тобто, якщо ФОП реалізує власні товари або послуги за допомогою вищезазначених способів, то у такого підприємця відсутня необхідність мати РРО.

Наступними підприємцями, яким не потрібно ставити РРО і завантажувати себе додатковими клопотами є фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність у сферах, котрі підпадають під виключення і зазначені у ст. 9 та ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Стаття 9 Закону містить перелік випадків, коли ні РРО, ні розрахункові книжки не застосовуються. Так як цей перелік є не великим та вичерпним, сенсу його викладати у даній статті немає, а кожен охочий має можливість легко ознайомитись з ним самостійно.

Що стосується статті 10 Закону, то вона визначає перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО. Такі форми та умови чітко перелічені в Постанові КМУ № 1336 від 23.08.2000 року, зі змінами та доповненнями. Якщо узагальнити, то в цій Постанові мова йде про певні види господарської діяльності, котрі, в більшій мірі, здійснюються на території сіл та сільських громад.

Але потрібно мати на увазі, що хоч наявність таких форм та умов проведення діяльності і позбавляють обов’язку використовувати РРО, вони накладають певні обов’язки, а саме:

використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, зареєстровані на кожну господарську одиницю і видавати розрахункові квитанції визначеної форми;

не здійснювати роздрібну торгівлю підакцизними товарами;

при роздрібній торгівлі, на території села, заборонено здійснювати таку торгівлю дистанційно, тобто через мережу Інтернет;

вписуватися у межі граничних розмірів річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення яких застосування РРО є обов'язковим. Такі граничні розміри залежать від форм та умов проведення діяльності, котрі зазначені у Постанові і варіюються від повної відсутності таких граничних розмірів (наприклад, продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах) до 500 тисяч гривень (наприклад, роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Також, потрібно не забувати що сільськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, маоже бути прийнято рішення про обов'язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових опрерацій, що нівелює можливість скористатися виключеннями, котрі передбачені у даній статті Закону.

Як і у випадку зі статтею 9 Закону, пропоную самостійно ознайомитись з Постановою, аби розібратись з усіма вищезазначеними нюансами, котрі стосуються ст. 10 Закону.

Варто зазначити, що навіть якщо підприємці фактично проводять розрахункову операцію, в розумінні положень Закону, але підпадають під виключення, котрі передбачені у ст. 9 та ст. 10 Законом, то у таких ФОП обов’язок встановити РРО – відсутній! Зверніть на це увагу!

Усім іншим підприємцям, котрих я не зачепив вище, на жаль, не обійтись без встановлення РРО, що покладає на них ряд обмежень та обов’язків.

Щодо відповідальності за не застосування РРО у випадках, коли це передбачено чинним законодавством України, то у Законі зазначено, що за кожну транзакцію, котра була проведена без застосування РРО або ж розрахункових книжок, платник повинен сплатити штраф, сума якого залежить від кількості незаконних розрахунково-касових операцій:

- перша операція - 100% від суми чека;

- друга й наступні операції - 150% від суми чека.

Сам Закон у своїй статті 17 містить ще багато випадків, коли до продавця може бути застосований штраф за порушення норм того ж таки «Закону про РРО» (наприклад, при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, тощо), тому, принагідно, пропоную усім читачам ознайомитись і з цією статтею. Впевнений, це вам не завадить.

Ось, в принципі, і все, що потрібно знати про РРО і випадки коли воно застосовується. Звичайно, кожна ситуація – індивідуальна, і кожен випадок може мати безліч нюансів котрі ретельно не прописані в чинних нормативно-правових актах. У зв’язку з чим, якщо Ваша ситуація більш глибша і Ви не знайшли однозначної відповіді на Ваше питання у цій статті, пропоную звертатись до спеціалістів, котрі розкладуть саме Ваш випадок «на молекули», що, в свою чергу, позбавить Вас неприємних та не бажаних зустрічей з контролюючими органами.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]