"Дайошь" конкуренцію на фондовому ринку!
Стратегічні зміни грядуть на фондовому ринку – парламент, прийнявши закон «Про депозитарну систему», дозволив Нацбанку створити Центральний розрахунковий центр, який у виключному порядку надаватиме клірингові послуги.
Стратегічні зміни грядуть на фондовому ринку – парламент, прийнявши закон «Про депозитарну систему», дозволив Нацбанку створити Центральний розрахунковий центр, який у виключному порядку надаватиме клірингові послуги. Нині цим займаються декілька приватних компаній. В цілому, модель, передбачена новим законом, відповідає європейській та російській практиці, оскільки питання контролю за розвитком інфраструктури у частині створення центрального депозитарію, мінімізації ризиків від можливих збоїв у функціонуванні даного сектору мають виступати прерогативою держави.
Саме цю новацію закону деякі з учасників ринку сприйняли найбільш емоційно. При цьому лунають звинувачення у «монополізації розрахунків», «відсутності можливості заробляти на клірингу», «припиненні інвестицій у розвиток фондової інфраструктури». По суті мова йде про ті наслідки, які чіпляють доволі обмежене коло учасників, які дійсно можуть втратити частину доходів. Безумовно, будь-які зміни, можуть зачепити чиїсь інтереси, але в даному випадку — це інтереси Української біржі, ПФТС та ММВБ-РТС. І тут слід згадати, що найбільші фінансові біржі України контролюються іноземним капіталом походженням з однієї країни — Росії.
Загалом ні для кого не є секретом, що існуюча в Україні модель функціонування фондового ринку так і не призвела його перетворення у потужну фінансову силу акумуляції ресурсів. Чи є в таких умовах питанням національної безпеки контроль за інфраструктурою фондового ринку з боку росіян? З цим фактом першочергово пов’язане можливе об’єднання ПФТС і Української біржі, про яке мова йде вже другий рік.
Історія питання є такою. Влітку минулого року із задекларованою метою створення найбільшого серед країн СНД біржового холдингу відбулося поглинання ММВБ свого російського конкурента – біржі РТС. Обидві компанії мають в Україні своїх «доньок» - ПФТС (власником 50% + 1 акція є ММВБ) та УБ (43 % акцій належить РТС). З моменту поглинання ситуація щодо України продовжується залишатися невизначеною. Початкові розмови про можливість об’єднання українських «доньок» радше на платформі ПФТС, декларації про наміри побудувати в Україні повноцінний вертикальний холдинг, який містив би надання послуг клірингу за забезпечення розрахунків, поступово призупинилися і змінилися на локальні питання оцінки активів, хоча по суті високу ймовірність такого об’єднання для посилення впливу на фінансовий ринок розуміють всі, у тому числі й міноритарні акціонери обох бірж. Експерти також визнають, що об’єднання українських бірж може сприяти зростанню капіталізації ММВБ-РТС, що, у свою чергу, збільшить шанси успішного залучення коштів шляхом IPO, який анонсовано на перше півріччя 2013 р.
Крім намірів створити найбільший в СНД біржовий холдинг і залучити кошти через IPO, в планах об’єднаної біржі ММВБ-РТС – стати міжнародним фінансовим центром і, у тому числі, своєрідним конкурентом, зокрема Варшавській фондовій біржі та іншим світовим фондовим майданчикам. На фоні цих доволі масштабних для росіян планів, тактичні дії на українському ринку зводяться до спроб поставити на чолі ПФТС представника УБ Євгенія Комісарова, що може свідчити про реальний початок об’єднавчих процесів, або принаймні про реалізацію єдиної політики щодо України.
Злиття ПФТС та УБ призведе до концентрації в руках об'єднаного майданчика близько 80% ринку, фактично перекресливши існуючу конкуренцію. Крім очевидного зниження конкуренції, можливе виникнення механізмів, які б дозволили, через власне функціонування бірж, здійснювати вплив і тиск на оборот капіталу в Україні. І українські біржі уже намагаються діяти спільно, принаймні щодо впливу на регуляторну політику – в першу чергу, ними досить критично сприйнято можливість здійснення клірингових послуг виключно НБУ.
Доходи, які можуть втратити біржі при передачі функцій клірингу Центральному розрахунковому центру, в цілому своїм виникненням зобов'язані існуванню застарілого механізма регулювання, що певною мірою має «феодальні» ознаки. І якщо, керуватися необхідністю враховувати інтереси не лише бірж, а й торговців цінними паперами, їх клієнтів, і міняти систему розрахунків, передаючи її в Нацбанк, то очевидно слід впроваджувати моделі, що відповідають сучасним реаліям і підтверджені світовим досвідом. Тим більше, що в результаті цього ми отримуємо акумуляцію грошових коштів на рахунках у центробанку, що, з одного боку, максимально захищає від ризиків, а з іншого — дозволяє цим грошам працювати на економіку, створюючі нові стимули для її розвитку. При такому підході саме інвестори (а не декілька фактично іноземних бірж) виходять на перший план, і власне їх інтереси першочергово захищає новий закон.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10767
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6095
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5876
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3563
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3272