Фінансування витрат на COVID-19 з інвестиційних проєктів
У цьому матеріалі розглянемо інвестиційні кредити залучені Україною у 2020 році, які містили в собі заходи, спрямовані на боротьбу з COVID-19.
Важливим джерелом фінансування Держбюджету є позики, які надають Україні міжнародні фінансові організації (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проєктів соціально-економічного розвитку.
Перелік таких кредитів (позик), які планує залучити держава, зокрема і від МФО, затверджується у додатку № 8 до Держбюджету на відповідний рік.
Так, у 2020 році передбачалося, що загальний обсяг інвестиційних кредитів (позик), який буде залучений державою до Держбюджету від МФО для реалізації 38 інвестиційних проєктів, становитиме близько 6 млрд дол. США.
Особливістю даного виду допомоги є цільовий характер її надання. Крім того, кошти, що надходять для реалізації інвестиційних проєктів, переважно зараховуються до спеціального фонду Держбюджету.
Відповідно до порталу реєстру проєктів МФО, основними надавачами кредитної допомоги, що спрямована на реалізацію проєктів економічного і соціального розвитку України є: Європейський інвестиційний банк; Міжнародний банк реконструкції та розвитку; Європейський банк реконструкції та розвитку (9 чинних проєктів на суму 3,9 млрд євро).
У 2020 році інвестиційні кредити, які залучались протягом року з метою боротьби з епідемією COVID-19, надавала лише одна МФО – Міжнародний банк реконструкції та розвитку (далі – МБРР). Станом на кінець року між Україною та МБРР було укладено 4 угоди про позики, кошти яких частково призначались для протидії пандемії та пом'якшення її наслідків.
З мети проєктів під ідентичною назвою «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» слідує, що вони мають лише опосередкований вплив на пом'якшення наслідків пандемії в країні, адже спрямовані на покращення системи соціальної допомоги. При цьому вказані проєкти частково містять заходи, що безпосередньо спрямовані на фінансування протидії пандемії.
Для проєктів сфери охорони здоров'я також характерне часткове фінансування заходів із подолання COVID-19. У них кредитні кошти спрямовані на поліпшення медичної галузі загалом. Однак, плани програми передбачають заходи, спрямовані на боротьбу з епідемією.
Розглянемо обсяг позик, залучений цілеспрямовано для боротьби з епідемією.
Отже, загальна сума кредитної допомоги, наданої безпосередньо для боротьби з COVID-19 в рамках реалізації чотирьох інвестиційних проєктів становить 407 млн дол. США. При цьому, останній інвестиційний проєкт на суму 300 млн дол. США у повному обсязі був залучений до загального фонду Держбюджету з метою подолання наслідків пандемії COVID-19.
З цього приводу відзначимо, що в останні роки з'явилася досить нетипова для інвестиційних проєктів практика, коли кошти зараховуються до загального фонду Держбюджету.
Так кошти, передбачені безпосередньо для боротьби із COVID-19, у трьох із чотирьох випадків були спрямовані до загального фонду Держбюджету.
Вказане можна пояснити створенням у 2020 році Фонду боротьби з COVID-19 саме у складі загального фонду, а тому з метою його наповнення кошти від МБРР надходили саме туди.
Тут варто сказати, що з урахуванням особливостей функціонування загального фонду бюджету неможливо чітко прослідкувати процес витрат, відповідно, і визначити, які заходи боротьби з епідемією могли бути профінансовані цими коштами, у тому числі й через Фонд боротьби з пандемією.
Отже, підсумуємо.
1. У 2020 році лише МБРР надавала інвестиційні кредити, які спрямовувалися на боротьбу з епідемією COVID-19.
2. Загальна сума кредитної допомоги, наданої безпосередньо для боротьби з COVID-19 в рамках реалізації чотирьох інвестиційних проєктів, становить 407 млн дол. США. Це близько 7% від загальної суми коштів, які держава планувала залучити у 2020 році на реалізацію інвестиційних проєктів.
3. У трьох із чотирьох випадків кошти, передбачені безпосередньо для боротьби із COVID-19, були спрямовані в загальний фонд Держбюджету, що фактично унеможливлює визначення заходів боротьби з епідемією, які могли бути профінансовані цими коштами, у тому числі і через Фонд боротьби з пандемією.
У наступних матеріалах розкриємо питання фінансування витрат на боротьбу COVID-19 коштом інших джерел та механізмів.
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 57128
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 24489
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8382
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7189
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6965