Щороку 2 квітня відзначають Міжнародний день дитячої книги.
Свято започаткували майже 60 років тому, на день народження одного з найвідоміших казкарів світу — Ганса Крістіана Андерсена. Цього дня або й упродовж цілого тижня у багатьох країнах проводять національні тижні читання, конкурси, змагання, фестивалі. І все для того, щоб привернути увагу батьків і дітей до важливості читання книжок і формування любові до них із раннього дитинства. Однак цих заходів, очевидно, недостатньо. Бо, погодьтесь, коло наймолодших читачів не таке вже й велике та навіть стає меншим.
В Україні щодня читають книжки 16% дітей. Це показують дані Українського інституту книги за 2023 рік. До прикладу, 53% дітей кожного дня переглядають соцмережі, 47% — грають у комп’ютерні чи мобільні ігри, 37% — дивляться фільми або відео на різних платформах, як-от Ютуб. До того ж, як зазначено в самому звіті УІК, читацькі практики спадають із віком: молодші діти читають більше, ніж підлітки.
Насправді не лише в Україні існує проблема з дитячим читанням. Як показують різні дослідження, наприклад, Scholastic Kids & Family Reading Report за 2023 рік, приблизно 46% американських дітей віком 6–8 років читають книжки принаймні п’ять днів на тиждень, і з віком цей показник спадає — 15% серед підлітків віком 15–17 років. Водночас це менше, ніж у попередні роки, тоді як частка дітей, що проводять час за екраном, невпинно зростає.
На це є кілька причин. По-перше, відсутність задоволення та ставлення до книжок як до домашнього завдання, а не як до відпочинку чи хобі. Як показує згаданий звіт УІК, 58% українських дітей читають книжки через примус збоку дорослих, як батьків, так і вчителів у школі.
По-друге, змінився і сам підхід до книжки. Якщо раніше вона була основним джерелом інформації та розваги, то зараз її замінюють інтернет і новітні технології. До того ж це вплинуло на розвиток кліпового мислення в дітей: зараз їм легше сприймати повідомлення через зображення чи відео, аніж «вмикати» уяву та самостійно подумки створювати картинку про написане в книжці.
Як популяризувати читання серед дітей?
Найпростіший і, мабуть, найочевидніший спосіб привчати дитину до читання — бути для неї прикладом. Якщо читають батьки, то, найімовірніше, діти також полюблять книжки. Однак не можна як примушувати їх до читання, так і залишати за ними можливість не читати взагалі. Цю звичку потрібно виховувати з раннього віку, і важливо, щоб діти розуміли, для чого їм варто читати.
Книжки — це не просто відпочинок чи розвага. Хоч якою доступною не була б сьогодні інформація завдяки інтернету й новітнім технологіям, книги й досі залишаються важливим інструментом для навчання і саморозвитку. Дитяча книжка може в доступний і захопливий спосіб пояснити те, що цікавить дитину, особливо якщо ми говоримо про найменших читачів. Вони точно не зможуть відшукати й прочитати якусь статтю в інтернеті, а батьки не завжди знайдуть відповіді на питання своїх дітей. І тут на допомогу приходять саме художні або пізнавальні дитячі видання з яскравими ілюстраціями.
Крім цього, читання формує вміння працювати з текстом, аналізувати інформацію. Воно розвиває уяву та закладає світогляд людини. Низка досліджень показують, що книжки можуть знижувати рівень стресу, сприяти активній розумовій роботі, формувати емпатію та критичне мислення, що сьогодні особливо важливо для наших дітей.
Однак важливо, щоб воно приносило дітям задоволення, а не було примусовим заняттям. Не треба змушувати дітей читати книжки, які їм не подобаються, або переказувати прочитані твори. Батьки мають в ненав’язливий спосіб спілкуватися з дітьми про книжки, слідкувати, які жанри й теми вони люблять найбільше, і пропонувати саме такі видання.
Другий крок — зміна підходу до популяризації читання в школі. Більшість творів, які пропонує навчальна програма, — це класика, яка, однак, важко сприймається дітьми. Крім того, практика «читання на оцінку» тисне на учнів, книжка стає вже домашнім завданням, яке потрібно виконати на «відмінно». Тому важливо, по-перше, оновити шкільну навчальну програму з літератури, додати туди більше сучасних авторів із зрозумілими сучасним дітям проблемами й сюжетами, а по-друге, перетворити уроки на такі собі читацькі клуби. Учням точно буде цікавіше обговорювати прочитану книжку з класом і вчителем, ніж, наприклад, виконувати тести чи давати письмові відповіді на питання.
Не менш важливим є роль держави у популяризації читання. Для цього варто розробити справді дієву стратегію з промоції читання. Наприклад, є затверджена програма щодо надання книжкових сертифікатів для українців. Якщо вона дійсно запрацює, то стане ефективним кроком для формування великої читацької аудиторії.
Головне — розуміти, що читання книжок є справді важливою практикою для розвитку особистості та інтелекту, формування власного світогляду. Тому виховувати любов до книг потрібно з дитинства. Сьогодні це як ніколи важливо, адже той, хто читає, зможе мислити критично та не піддаватиметься пропаганді ворога. Бо, як писав Рей Бредбері, «Є злочини гірші, ніж спалювати книги. Наприклад – не читати їх».
