Чому під час війни важливо читати: книга – засіб боротьби проти ракет та ворожого ІПСО

Читання та доступ до книг відіграють вирішальну роль у формування нашої особистості та суспільства загалом. Вони не лише забезпечують доступ до знань, але й сприяють розвитку критичного мислення.

Цільовий доступ до книг та підтримка читання у суспільстві допомагають створити освічену та культурно розвинену спільноту, що є фундаментом для подальшого прогресу та розвитку. Читання – це не просто хобі, але й ключ до розуміння себе та світу. Читання може бути чудовим способом відпочити від повсякденних перипетій, допомагаючи нам заспокоїти розум та зняти стрес.

Щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. Що робити у такій ситуації – не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга – є своєрідною зброєю у війні проти ворога.

Я вважаю, що саме читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення.

«Прильоти» російських ракет по українських містечках та містам часто координуються нелюдами, які обманюються російською пропагандою та довіряють ворожим соцмережам. Запроданці підступно надають координати для ракетних ударів поруч з місцем, де самі жили. Сумніваюся про наявність критичного мислення у них. Тому важливо читати.

Окрім того, сьогодні у соцмережах швидко ширяться хейти та негативні новини. Одна сумнівна публікація може зіпсувати життя багатьом через перепости довірливих громадян. Цифрові монстри можуть керувати настроями у некритично налаштованому суспільстві. Потім включається закон більшості. Не впевнений, що охочі до неперевіреної інформації – любителі книжок. Тому важливо читати.

З іншого боку, обіцянкам політиків охоче вірять ті, хто не читає. Прикладів можна знайти багато. Відповідальні державні діячі мають думати про розвиток читання та книжки. Саме у зрілих суспільствах, де розвинута культура читання, виборці тиснуть на політиків задля правильних рішень. Тому – читайте.

Відомі письменники, навіть відомі літературні герої можуть впливати на світову політику. Саме тому відповідальні національні уряди підтримують переклади книжок на іноземні мови, заохочують видавців до участі у міжнародних книжкових ярмарках. Про норвезького Нобелівського лауреата у галузі літератури Йона Фоссе чули всі. Мало хто знає, що Норвегія давно і системно підтримує книжкову галузь та надає гранти видавцям всього світу на переклади з норвезької мови. Стимулює читати чи не так?

З дитинства через книжки, літературні твори формується свідомість людини. Які наративи формуються – імперські або загальнолюдські, залежить від письменників та держави, яка толерує відповідну політику. Росіяни знають про це і тоннами завозять книжки до окупованих територій. Як бачимо, книга – це зброя зараз, під час війни. Тому варто читати українську книгу.

Український інститут книги презентував соціологічне дослідження. Українців, які читають, збільшилося вдвічі з 8% у 2020 році до 19% у 2023 році. Переважає паперова книжка українською мовою. Для порівняння – у Німеччині читає майже 46% населення. Проте, українська нація рухається у правильному напрямку. Тому я всіляко підтримую державні ініціативи з популяризації українських книг – як от сертифікати для новонароджених на придбання книг.

Вірю, що ми зможемо побудувати націю, що вміє мислити критично, знає, куди рухається країна, може і змінює Україну на краще. Це запорука нашої перемоги та післявоєнного відновлення.