Чому під час війни важливо читати: книга – засіб боротьби проти ракет та ворожого ІПСО
Читання та доступ до книг відіграють вирішальну роль у формування нашої особистості та суспільства загалом. Вони не лише забезпечують доступ до знань, але й сприяють розвитку критичного мислення.
Цільовий доступ до книг та підтримка читання у суспільстві допомагають створити освічену та культурно розвинену спільноту, що є фундаментом для подальшого прогресу та розвитку. Читання – це не просто хобі, але й ключ до розуміння себе та світу. Читання може бути чудовим способом відпочити від повсякденних перипетій, допомагаючи нам заспокоїти розум та зняти стрес.
Щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. Що робити у такій ситуації – не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга – є своєрідною зброєю у війні проти ворога.
Я вважаю, що саме читання формує вміння зосереджуватися, аналізувати інформацію та формувати власне бачення світу. Без книжок неможливо сформувати критичне мислення.
«Прильоти» російських ракет по українських містечках та містам часто координуються нелюдами, які обманюються російською пропагандою та довіряють ворожим соцмережам. Запроданці підступно надають координати для ракетних ударів поруч з місцем, де самі жили. Сумніваюся про наявність критичного мислення у них. Тому важливо читати.
Окрім того, сьогодні у соцмережах швидко ширяться хейти та негативні новини. Одна сумнівна публікація може зіпсувати життя багатьом через перепости довірливих громадян. Цифрові монстри можуть керувати настроями у некритично налаштованому суспільстві. Потім включається закон більшості. Не впевнений, що охочі до неперевіреної інформації – любителі книжок. Тому важливо читати.
З іншого боку, обіцянкам політиків охоче вірять ті, хто не читає. Прикладів можна знайти багато. Відповідальні державні діячі мають думати про розвиток читання та книжки. Саме у зрілих суспільствах, де розвинута культура читання, виборці тиснуть на політиків задля правильних рішень. Тому – читайте.
Відомі письменники, навіть відомі літературні герої можуть впливати на світову політику. Саме тому відповідальні національні уряди підтримують переклади книжок на іноземні мови, заохочують видавців до участі у міжнародних книжкових ярмарках. Про норвезького Нобелівського лауреата у галузі літератури Йона Фоссе чули всі. Мало хто знає, що Норвегія давно і системно підтримує книжкову галузь та надає гранти видавцям всього світу на переклади з норвезької мови. Стимулює читати чи не так?
З дитинства через книжки, літературні твори формується свідомість людини. Які наративи формуються – імперські або загальнолюдські, залежить від письменників та держави, яка толерує відповідну політику. Росіяни знають про це і тоннами завозять книжки до окупованих територій. Як бачимо, книга – це зброя зараз, під час війни. Тому варто читати українську книгу.
Український інститут книги презентував соціологічне дослідження. Українців, які читають, збільшилося вдвічі з 8% у 2020 році до 19% у 2023 році. Переважає паперова книжка українською мовою. Для порівняння – у Німеччині читає майже 46% населення. Проте, українська нація рухається у правильному напрямку. Тому я всіляко підтримую державні ініціативи з популяризації українських книг – як от сертифікати для новонароджених на придбання книг.
Вірю, що ми зможемо побудувати націю, що вміє мислити критично, знає, куди рухається країна, може і змінює Україну на краще. Це запорука нашої перемоги та післявоєнного відновлення.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 374
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 111
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7311
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5368
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4308
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3647
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2841