Підтримую флешмоб #РукиГетьВідЗНО!

Останні місяці батьки, учні старших класів та шкільні педагоги знаходяться на межі нервового зриву через невизначеність із ЗНО.

Чи хотіли б ви подорожувати літаками, що обслуговують інженери, які купили собі дипломи про вищу освіту? А лікуватися у непрофесіоналів, які здобули професійну освіту корупційним шляхом? Чи подобається вам, тенденція "витікання" українських мізків?

Останні місяці батьки, учні старших класів та шкільні педагоги знаходяться на межі нервового зриву через невизначеність із ЗНО. Влада — Міністерство освіти та науки України та головний санлікар Віктор Ляшко усе ще не можуть прийняти рішення щодо проведення цьогорічного ЗНО через пандемію Коронавірусу. В цілому, жвава дискусія щодо ЗНО триває впродовж всього карантину. При цьому, МОН впевнено дотримується позиції, що ЗНО потрібне для чесного вступу. Але необхідність цьогорічного вимушеного скасування ЗНО продовжують відстоювати ректори деяких українських вишів. За час протистояння, освітянські групи в соцмережах перетворились на поле битви між прихильниками та противниками ідеї можливого скасування ЗОН.

Сьогодні, 15 червня, мало відбутися пробне оцінювання з української мови та літератури. Слідом, 17 червня йшло пробне ЗНО з інших предметів. Основна сесія ЗНО в Україні мала бути проведеною з 25 червня до 17 липня 2020 року. У зв'язку з карантином, від початку були змінені терміни вступної кампанії до вишів. А далі, несподівано, за 3 дні до першого туру ЗНО, головний санлікар країни на брифінгу повідомив про відтермінування події, як мінімум до 25 червня та можливе перенесення її в онлайн формат. Крім того, інсайдери повідомляють про дискусію в МОН щодо взагалі скасування цьогорічного ЗНО на підставі карантину. Чи може головний лікар визначати формат зовнішнього оцінювання знань школярів та вирішувати їх майбутню долю, руйнувати справедливі умови отримання вищої освіти для української молоді? Вважаю що ні. ЗНО має відбутися у традиційному форматі за основної вимоги — забезпечення усіх учасників випробування засобами індивідуального захисту та підготовка приміщень.

Скасування ЗНО та повернення до старих умов вступу випускників до університетів практично означатиме, що українська освіта повернеться до системи хабарів та корупцію під час вступних іспитів. При цьому, усі прогресивні прагнення, зусилля, титанічна робота, що тривала в Україні в напрямку впровадження освітньої реформи піде на нівець. Найгірше, цілком можливо, що цього року ще більше талановитих випускників втечуть до закордонних вишів та надалі реалізовуватимуть свої таланти за межами батьківщини.

Нагадаю, що Міносвіти проводить ЗНО вже понад 10 років. У 2008 році ЗНО стало умовою вступу до вищих навчальних закладів. Тоді ж іспит з української мови та літератури став обов’язковим, а решту предметів випускники шкіл могли обрати залежно від вибору закладу. Далі методика оцінювання знань школярів покроково вдосконалювалася. Згідно з дослідженнями VoxUkraine, у 2019 році на складання ЗНО зареєструвалося 353 813 осіб. Більшість із них — це випускники шкіл 2019 року (53%), друга за розміром група — студенти вищих навчальних закладів, які хотіли вступити до магістратури (23.8%), третя — студенти технікумів та училищ (13.8%). Згідно з аналітичними даними, серед учасників оцінювання минулого року були навіть громадяни, яким перевалило за 70 років. І чому ні? Можливість отримання додаткових знань має бути доступною для усіх охочих.

В цілому, ЗНО — це справедливий тест на оцінювання знань, який суттєво, але звісно не абсолютно, зменшив рівень корупції в закладах вищої освіти та підвищив планку для вступу, аби навчатися далі могли дійсно талановиті та вмотивовані учні. За період існування ЗНО десятки тисяч українських школярів вступили в омріяні вітчизняні університети без додаткових стимулів, але завдяки наполегливій праці та знанням. Частина з них — це діти з сімей, у яких немає грошей на хабарі чи платне навчання, але вони мають талант і здібності. Саме ЗНО дало їм доступ до якісної та безоплатної освіти.

Звісно, що результати ЗНО не є ідеальним маркером якості освіти. При цьому, на сьогодні, він залишається найбільш об'єктивним. Як і багато інших тестових іспитів, ЗНО часто не враховує творчі здібності майбутніх студентів. Також, воно не дозволяє оцінити, як школярі вміють будувати причинно-наслідкові зв’язки та формувати власну точку зору. Проте очевидними перевагами тестів є їх загальне охоплення, однорідність завдань та прозорість оцінювання. Майже всі, хто закінчує школу, або інший заклад середньої освіти, складають ЗНО за однаковими правилами.

Я неодноразово підкреслював, що система зовнішнього оцінювання потребує доопрацювання. За результатами вивчення досвіду інших країн, розуміння психологічних механізмів та моделювання ситуацій можна назвати низку варіантів вдосконалення системи оцінювання знань. Але, це тема додаткового аналітичного звіту.

В будь-якому разі, 2020 рік — несприятливий рік для кардинальних змін. Саме тому, я доєднаюся до флешмобу #РукиГетьВідЗНО, що був ініційований освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим і закликаю це зробити і вас, шановні колеги.