Власність обтяжкує. І ось чому

Є інша категорія клієнтів, які купують дороге житло, якісне. Вкладають душу в ремонт, кошти в техніку. Потім змінюють роботу, офіс і вже добиратися до дорогої серцю і гаманцю квартири (будинку) стає дедалі довше і дорожче.

І чим більше я за цим спостерігаю, тим більше приходжу до висновку, що власність обтяжує.

Пригадайте палатку!

Коли ти її ставиш, то обираєш рівне місце (локація), дивишся, щоб там не було надокучливих мурах (сусідів), і, звісно, були поруч вода та ліс (інфраструктура). Тепер уяви, що на твою галявину під палаткою утворився мурашник, приїхали ще з десяток палаток (новобудови) і в тебе замість вигляду на ліс чи гори з палатки видно тільки інші палатки (як кажуть вікна в вікна). Звісно, можна боротися як з мурахами (сусідами), так і іншими палатками (новобудовами). І на це може піти багато часу та ресурсу.

От і виникає питання, може краще переставити палатку в інше місце? До моря, наприклад, подалі в ліс або ще куди. Але коли в тебе своя нерухомість – її, як палатку, так просто не переставиш. Ти з нею зрісся, поріднився.

Пошуки нового помешкання займають додатковий час і грошей на оформлення, оплату гонорарів й інших обов’язкових платежів. Та з емоційної сторони: як все це полишити? Як переїхати/продати? Тут діти ходять до школи, тут вже все є поруч і так далі.

Вже відчуваю багато з вас готові заперечити: своє є своє, з нього не виселлять; краще гроші на оренду спрямувати на погашення кредиту і через 15-20 років мати свою квартиру.

Може й так, але повторюсь. При такому підході кожний власник квартири (будинку) є його заручником.

І чим довше власник живе в цьому помешканні, тим важче йому наважитися на будь-які дії з нерухомістю.

Такий підхід не стосується інвестування в нерухомість, бо там відсутні емоції, а є лише математичні сухі розрахунки.

Погоджуєтесь?