Я звинувачую Майдан

 Пройшла друга річниця Майдану. Ворог не змігшизламати Україну в прямому протистоянні різко змінив тактику. Ідеологі Новоросіїі Різних Україн перевели Майдан з категорії «Пивного путчу» в категорію«Великої Української біди», яка неждано, негадано впала на цю землю з допомогоюпідступного Госдепу. Лайка змінилася плачем.

Якби не Майдан не було б війни – плачуть в Кремлі.Їм вторять деякі політики і навіть патріотично налаштовані артисти. Скільки бжиттів було врятовано з усіх боків, скільки б добра було збережено, якбиУкраїна почула Донбас і впала в обійми федералізму. Добра Москва всього тількиі хотіла, щоб російськомовне населення не відчувало себе пригніченим, щобтрадиційні зв’язки з Росією міцніли і розвивалися економіки країн.

А так нерозумні авантюристи, жидобандерівці інаціоналісти в купі з Госдепом влаштували Майдан і що ми отримали: кров, майжегромадянську війну, занепад економіки, створення націоналістичних рухів.

На це клюнув і Захід, якому треба будь за якуціну, зупинити конфлікт на Сході України, і наші політики, які вже настільки пов’язанів непрозорих і незрозумілих їм самих договорняках, що готові пожертвуватиМайданом як символом чистоти і жертвенності. Вони вже готові створити образМайдану, як символ заколоту, де Небесну сотню розстрілювали самі Майданівці, детворилися тільки націоналістичні речі, де вимагали вбивати Донбас. Коротшекажучи, в наступну річницю Майдану сьогоднішнє керівництво України, якщо вонодоживе до неї (в чому я сильно сумніваюсь), вже буде як і після 2004 р., ховатисяі не показуватися на людях. Тому що сказати вже нічого.

Але давайте подивимося і ми , що було б зУкраїною, якщо б не було б Майдану:
- Війни з Росією точно не було б, тому що навіщозавойовувати країну, яка об’явила капітуляцію. А Янукович, як ставленик Москвисаме і реалізовував сценарій послідовної капітуляції з одночасним персональнимзбагаченням.
- Більшість нашої політичної «псевдо еліти» імайже весь олігархат служив би московській імперії, тому що гроші не пахнуть.
- Донбас як і раніше пишався своєю унікальністю ібув би дотаційним.

Але це тільки верхній погляд на розвиток подій.Більш глибинні роздуми і аналіз дій Росії з великою вірогідністю наводять натакі події в вимірі «Безмайданного перебігу часу»:
Українанеобхідна була Росії як той «Наріжний камінь Руського миру», який повинен бувстати ядром нової імперії.

Але тоді виникає питання. А куди дівати ще 45 млн.українців, які ще залишилися українцями. Згідно з переписом 1937 р. вРадянському Союзі було 81 млн. українців. Ну 40 млн. за ці 79 років, якосьвдалося розпихати: тюрми, голодомори, Сибір, зросійшення душ. Але що робити зрештою. І ось тоді ми би дізналися, що таке гібридні репресії, розділ поДніпру, панування російської мови.

Але й Європі треба щедуже подумати над тим, що було б з ними без українського Майдану. Зараз всі цібрязкання зброєю, яку Росія не встигла, але дуже хотіла модернізувати за грошіЗаходу із допомогою їхніх технологій, виглядає не так страшно. А що було б,якби Україна розчинилась в Росії без залишку, і Путін з п’єдесталу об’єднувачаРуських земель, суворо подивився б на Європу і зажадав би достойного місця всвіті. Що було б коли розслаблені багаторічним миром європейці під вигукипідкормлених ФСБ Росії десятиріччями європейських партій, політиків,інституцій, побачили як Путін під’їхав би на Містралях до Середземного моря ісказав би: «А що це взагалі за країни: Прибалтика, Болгарія, Сербія, Румунія, Польща?Це що не парафія Руського миру? А Константинополь – це що не центрПравославного світу?» І от тоді запахло б справжньою Третьою світовою. Бо заразвсі ці біженці в Європу, Ісламська держава, Іскандери в Калінінграді, крилатіракети з Каспією – це вже не так страшно. Бо зрозуміло що це здебільшого старірозробки ФСБ і понти пристарілого мачо. Але це сталося тільки завдяки тому, щовідбувся Майдан і Україна вже два роки стримує Росію, перетворюючи її з Велетняв підлітка-переростка з комплексами.

В мене лишається безліч питань до  українських політиків з приводу їх участі вМайдані і постмайданних подіях:
- Хто відповість за призиви 18-го лютого 2014 р.прийти під Парламент і забезпечити голосування за повернення Конституції 2004р. Десятки загиблих. Хто з ким і про що тоді домовлялися. І хто кого кинув?
- Чи розуміють ті, хто кожного вечора стояв насцені Майдану, що їхні підписи під мирними домовленостями з Януковичем, це булипідписи під смертельним вироком для України?
- Чи розуміють ті, хто лобіював призначенняГенеральних прокурорів, які розвалили і затягнули всі справи по Майдану, щовони будуть в кінці кінців прокляті?
- Чи розуміють ті, хто перевів нанівець гроші,зібрані народом для армії, що буде проклятий і на землі і на небі?
- Чи розуміють ті, хто намагається сплюндруватиобраз Майдану, волонтерів, добровольців, національні патріотичні сили, що вониторують собі і близьким своїм до сьомого коліна дорогу до Пекла?

І це не тільки мої питання – це питання народуУкраїни. Дивлячись на всі минулі і майбутні події, я теж звинувачую Майдан утому, що він:
- Не дав знищити Україну і дав українцям Гідністьі Надію.
- Зруйнував спроби Росії відновитися як імперії.
- Допоміг Європі зрозуміти глибинну  суть Російської підступної політики.
- Народив нові змісти українського життя.
- Виніс на поверхню те, що повинно спливати –олігархів і політиків, які вже ніколи не зможуть пірнути  в мутні води.
- Дам можливість попри все, відчути нам свої сили.
- Зрозуміти, що категорії моралі і совістіважливіші за прибуток і доцільність.
У всьому цьому і багато чому іншому я звинувачуюМайдан. Не було б його – нічого цього не було б.

І томуСлава Майдану!