Виконання судового рішення про стягнення коштів з місцевого бюджету
Як стягнути кошти з місцевої ради?
Як відомо, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Дуже часто внаслідок порушення прав громадян органами місцевого самоврядування, особам доводиться звертатися за захистом до суду. Способами захисту в таких справах можуть бути визнання дій чи бездіяльності протиправними, скасування актів органів місцевого самоврядування, зобов’язання вчинити певні дії чи навіть стягнення грошової компенсації. Так чи інакше – у разі отримання позитивного рішення суду доводиться мати справу з примусовим стягненням коштів, оскільки навіть якщо позов був немайновим, за рішенням суду ви маєте право стягнути сплачені суми судових витрат. І якщо з примусовим виконанням рішення в частині зобов’язання вчинення певних дій чи скасування розпорядчих актів все зрозуміло, то з фактичним стягненням коштів ситуація дещо складніша.
Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Виконавчими органами місцевих рад є їх виконавчі комітети, які зазвичай виконують функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету. При цьому виконавчий комітет створюється як окрема юридична особа. Саме ця юридична особа і реєструється в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто в казначействах. Безпосередньо ж місцева рада може бути взагалі не зареєстрованою у казначействі, адже в такому випадку всі кошти місцевого бюджету проходять через виконком. Ось тут і виникає колізія. З метою забезпечення виконання зазначеного рішення особа звертається до казначейства для здійснення усіх передбачених законодавством заходів щодо фактичного повного виконання рішення суду. Однак отримує відмову, оскільки рішення суду прийнято у відношенні юридичної особи органу місцевого самоврядування, а не юридичної особи його виконавчого комітету і боржником виступає як раз таки місцева рада, яка в свою чергу в казначействі на обслуговуванні не зареєстрована.
Що ж робити? Казначейство не може виконати рішення суду щодо суб’єкта, який не зареєстрований як розпорядник коштів і це факт, оскільки боржник (місцева рада) і розпорядник коштів, в даному випадку виконавчий комітет, є різними юридичними особами. Однак казначейські органи - єдиний суб’єкт, який наділений повноваженнями щодо стягнення коштів з місцевого бюджету. При цьому стягувати вони можуть лише ті кошти, які безпосередньо проходять через казначейство. Залучення виконавчого комітету до судової справи є також нелогічним, адже основні повноваження щодо прийняття тих чи інших рішень місцевого значення, розпорядження об’єктами комунальної власності тощо, належать саме місцевим радам, а не їх виконавчим комітетам, а тому виконавчі комітети будуть неналежними відповідачами у таких справах. Бувають випадки, коли деякі органи казначейства все ж таки виконують рішення суду, де боржником виступає місцева рада, фактично стягуючи кошти з її виконавчого комітету, але об’єктивно це все ж таки не є вірним через те, що боржник і розпорядник коштів є різними юридичними особами. Єдиним виходом з цієї ситуації є законодавчі зміни, які б розширили повноваження органів державної виконавчої служби (державних виконавців) та приватних виконавців, які на сьогодні не мають функцій із стягнення коштів з бюджету. Казначейство обмежене можливістю блокування лише поточного рахунку, який безпосередньо у ньому зареєстрований, тоді як орган місцевого самоврядування може мати й інші рахунки у банках, наприклад депозитні чи поточні. Натомість, державний та приватний виконавці мають більш широкі можливості при виконанні судових рішень, такі як накладення заборони використання коштів на будь-яких рахунках, накладення заборони на розпорядження рухомим та нерухомим майном тощо.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» зазначив, що питання тривалого невиконання остаточних рішень та відсутності ефективних засобів юридичного захисту в правовій системі України залишаються невирішеними попри той факт, що існують відповідні рішення Суду з чіткими закликами до Уряду вжити необхідних заходів для вирішення таких питань. Цим рішенням Україну було зобов’язано упродовж одного року запровадити ефективний засіб юридичного захисту або комплекс таких засобів юридичного захисту, спроможних забезпечити адекватне й достатнє відшкодування за невиконання або затримки у виконанні рішень національних судів відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини.
На сьогодні це питання залишається невирішеним - велика кількість стягувачів позбавлені можливості фактично виконати рішення судів, винесені на їх користь, що в цілому нівелює ефективність судового захисту.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 177
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 85
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11678
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10026
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 6330
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6279
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5836