Про це не говорять - легалізація проституції в Україні
Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко у своєму інтерв’ю заявив, що такий вид діяльності, як проституція, має бути узаконено
Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко у своєму інтерв’ю заявив, що такий вид діяльності, як проституція, має бути узаконено. На це неодноразово наголошували і у Національній поліції, мовляв боротьба з цим бізнесом просто неможлива. Спробуємо прояснити.
Дозволити не можна заборонити. Питання легалізації цієї індустрії насправді постала в нашій країні достатньо давно. Та чи є проституція проблемою? Давайте розбиратися. Насправді це вже перетворилося на справжню бізнес-піраміду, тільки неоподатковувану. Як правило, під проституцією розуміються так чи інакше соціально організовані форми продажу сексу. Стихійною формою такої організації є відносини повій з сутенерами - чоловіками, що забезпечують в тій чи іншій мірі їх безпеку і поставляють їм клієнтів. Більш складною формою організації проституції виступають публічні будинки, в яких може бути зібраний цілий «трудовий колектив».
Проституція повністю легалізована в восьми країнах Європи, таких як Нідерланди, Німеччина, Австрія, Швейцарія, Греція, Туреччина, Угорщина та Латвія. Проституція там дозволена, але суворо регулюється державою. Представниці цієї професії проходять спеціальні форми фізичного, медичного і психо-емоційного контролю, офіційно реєструються і можуть працювати. Офіційно зареєстровані повії мають всі цивільні права працюючих, в тому числі отримують соціальну допомогу, відпустки та ін.
Але існує декілька видів узаконення цієї професії. Окрім легалізації, за якої стає дозволено відкривати цілі будинки розпусти, які однак знаходитимуться під суворим контролем і оподаткуванням з боку держави, існує таке поняття як декриміналізація. Різниця між декриміналізацією і легалізацією в тому, що при декриміналізації не існує спеціальних механізмів, створених для контролю безпосередньо за проституцією, при чому одночасно відсутнє і поняття дозволеності, кримінальна відповідальність не передбачена.
Говорячи об’єктивно, в Україні проституція вже давно офіційно декриміналізована. Штрафи за заняття проституцією мінімальні – попередження або накладення штрафу від п'яти (85грн.) до десяти (175грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо попадешся повторно протягом року, отримаєш штраф від восьми (136грн.) до п'ятнадцяти (255грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто представницям цієї професії буде вигідно «працювати» навіть тоді, коли їх почнуть штрафувати щогодини, адже година роботи повії вартує набагато більше, аніж сума штрафу. Тобто по факту, кримінальної відповідальності за торгівлю своїм тілом в Україні не передбачено, лише адміністративне стягнення, а отже проституція декриміналізована. Одначе дуже суворо карається сутенерство, тобто втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до цього – за це передбачена кримінальна відповідальність, а такі особи караються позбавленням волі. Тож якщо виокремлювати ці дві речі, легалізація і так вже декриміналізованої проституції майже нічого не змінить, а от про легалізацію сутенерства не може бути й мови.
Говорячи про переваги та недоліки, можна визначити по три плюси і мінуси з кожного боку. Першим плюсом стане величезний дохід до бюджету. І це не дивно, адже мільйони грошових коштів від доходу з цієї бізнес-піраміди обходять оподаткування і йдуть до приватних кишень, при чому це зовсім не обов‘язково кишені самих повій. Другим помітним плюсом стане часткове, але значне подолання корупції у цій сфері, адже не дивним є те, що десятки подібних пікантних салонів у кожному місті країни, скоріш за все фінансують правоохоронців чималими хабарами, щоб залишатися «непоміченими». Третім плюсом є підвищення рівня цих послуг і зменшення ризиків для «клієнтів», адже за умови легалізації жриці кохання проходитимуть всебічний контроль, в тому числі медичний, що означає зниження ризику поширення захворювань, що передаються статевим шляхом.
З мінусів можна назвати такі: значний рівень корупції все ж залишиться, оскільки постане питання отримання дозвільних документів. Збільшиться кількість місць розпусти і вони навіть матимуть рекламу і вивіски над дверима, що може негативно вплинути на моральні якості суспільства, адже далеко не всі підтримують існування цієї професії. Вагомим мінусом стане також збільшення кількості випадків сутенерства, оскільки офіційні путани шукатимуть «роботодавців». В будь-якому випадку, історично закладена у суспільстві професія ніколи не зникне, оскільки задоволення статевої пристрасті є цілком природнім інстинктом людини, як жінки, так і чоловіка і будь-які заборони навряд чи до чогось призведуть, а от направити це у правильний бік цілком можна.
Законодавчо насправді це зробити не так і важко. Достатньо прийняття закону про внесення змін до деяких законодавчих актів і чіткої регламентації у правових нормах, визначення конкретного порядку отримання дозволу на заняття відповідним видом діяльності, впровадження справжнього контролю. Проте, менталітет наших співгромадян ще не зовсім готовий до такої масштабної законодавчої операції, в розумінні більшості українців закладено негативне ставлення до тих, хто за тих чи інших умов став представником цієї професії, тож мабуть почати необхідно все ж з викриття корупційних схем, направлених на збагачення окремих можновладців в обмін на безпеку тих, хто називається сутенерами, з одночасним підвищенням для них відповідальності за такі дії.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 177
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 85
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11678
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10026
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 6330
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6279
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5836