Особливості процесів у справах про позбавлення батьківських прав

Останнім часом в Україні почастішали випадки, коли родичі вимушені позбавляти батьківських прав матір чи батька дитини, а в деяких випадках і їх обох. Це пов’язано перш за все з низьким рівнем соціальної відповідальності осіб, які взяли на себе сміливість народити дитину, але не спроможні її виховувати та забезпечити належний життєвий рівень не тільки дитині, а й навіть собі. Важливим чинником у роботі з клієнтами, які звернулися за правовою допомогою з приводу позбавлення батьківських прав, є саме індивідуальний психологічний підхід до кожного, адже головну роль тут грає довіра до правозахисника, який вестиме справу відносно дитини. Доводиться мати справу не тільки з сухими юридичними нормами, як наприклад при розгляді справ з договірних або інших майнових відносин, а й розкривати сторінки особистого життя людини, вдаючись в подробиці. Для родичів це завжди стрес, а тому ведення справи такого роду вони можуть довірити не кожному юристу.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підставами позбавлення батьківських прав є негативні дії або бездіяльність щодо дитини, але застосовуються вони тільки у разі їх повного доведення, адже це є кардинальним, крайнім заходом, а справи такого роду відносяться до розряду непростих. Батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавлення особи батьківських прав викличе цілий ряд юридичних наслідків. Особа, позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання, але не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Така особа перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не зможе отримати в майбутньому право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування, а також втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Слід зазначити, що позбавляється вона навіть права бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником інших дітей.

Для попередження подібних ситуацій слід підвищувати рівень соціальної відповідальності населення. Ключову роль у цьому грають життєві інстинкти, завдяки яким проявляються почуття батьківської любові та турботи. Нехтування батьківськими обов'язками може в подальшому призвести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.