Щодо питання необхідності використання заперечень на акт податкової перевірки

Податковий кодекс України містить вимогу, що планові перевірки повинні бути оприлюдненні у плану-графіку. Такий план графіку оприлюднюється публічно (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

Сьогодні одразу декілька сервісів дозволяють перевірити інформацію про наявність податкових перевірок по конкретних підприємствах:

- Opendatabot (в тому числі із використанням дійсно крутого бота у месенджерах);

- через сайт Державної фіскальної служби, де виставляються актуальні плани графіки у форматі excel;

- інспекційний портал (який поки що діє в пілотному форматі). З особистого спілкування з деякими представниками контролюючих органів стало відомо про активне формування та серйозне ставлення (з їх сторони) саме до цього порталу;

План графік перевірок на 2019 рік вже оприлюднено. Та з його аналізу 2019 рік стане дуже активний саме щодо податкових перевірок. Одразу декілька сервісів звітують про зростаючу кількість податкових перевірок порівняно із 2018 роком (дані різні, але приблизно на рівні + 10%).

Саме тому питання підготовки до податкової перевірки, першочергових дій на ранніх етапах перевірки, максимально логічне та оперативне встановлення процедурних порушень зі сторони податківців - матиме дедалі більший інтерес.

Цікавий в даному випадку є досвід використання такого механізму як заперечення на акт перевірки. Це першочерговий та обов’язковий для використання (на моє переконання) механізм, який дозволяє зменшити або взагалі відвернути несприятливі наслідки для підприємства.

Такий механізм реалізується після отримання акту перевірки.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих днів з дня отримання акту.

Подання письмових заперечень до актів перевірок є невід’ємним правом платника податків, що гарантоване пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.

Тому не погоджуючись із таким актом перевірки та керуючись пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України та  п.86.7 ст. 86 ПК України платник податків подає заперечення до акту перевірки, де у прохальній частині зазначає: «розглянути дані заперечення за участю представника Заявника (повідомити про місце і час розгляду даних заперечень).».

Відповідно до абз. 2, 3 п.86.7 ст. 86 ПК України у разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акту перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акту перевірки.

Як свідчить практика розгляду заперечень, найчастіше такі вимоги контролюючим органом не дотримуються, що є самостійною підставою для оскарження їх дій.

В такому разі є можливість побудувати захист наступним чином: розгляд заперечень проводився без виклику представників платника податку чим грубо порушуються права такого платника на участь у вирішення питань, які стосуються його інтересів.

Процедура прийняття податкового повідомлення-рішення у випадку отримання заперечень є суворо регламентовано. Порушення цього порядку призводить до противності дій податкової.

Згідно зі ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на них функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, а також забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань.

 З урахуванням все частішої судової практики про протиправність податкових повідомлень-рішень (у зв’язку наявними процедурними порушеннями) заперечення на акт перевірки стає чудовим механізмом для знаходження таких процедурних порушень.

Сьогодні суди все частіше розділяють наступні думки:

- податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванні, оскільки контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами  ПК України.

- є порушенням чітко визначеного порядку прийняття податкових повідомлень-рішень. Таким чином податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням порядку визначеного законодавством підлягають скасуванні.

- з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є істотними,   а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова практика неоднозначна, але проаналізувавши судовий реєстр можна знайти достатньо рішень, які розділяють таку позицію. За відсутності іншої позиції остання може стати рятівним кругом, або ж приємним доповнення до основного спору (адже буде встановлена протиправність дій податкового органу).