Хто і за що торгується: надра України і ставка на "гаранта схеми"
Нова світова конкуренція за стратегічні ресурси
У світовій геополітиці формується нова реальність. Після повномасштабної агресії Росії Україна стала не лише форпостом безпеки, але й — свідомо чи ні — центром майбутнього глобального ринку ресурсів. Йдеться не лише про оборону. Йдеться про стратегічні надра: титан, літій, уран, рідкоземельні метали. Все те, що рухає економіки XXI століття — енергетику, оборону, високі технології.
І саме тому навколо України — кулуарна конкуренція. США, Велика Британія, Франція — кожна держава просуває свою модель партнерства. Це нормально. Кожна з них захищає свої стратегічні інтереси — і робить це відкрито або під грифом конфіденційності. Цинічно було б очікувати від них альтруїзму. Але саме тому ще важливіше: що в цей момент робить Україна?
Американська модель: фонд і прозорість
За адміністрації Дональда Трампа Сполучені Штати запропонували Україні чітку модель: створити спеціальний публічний фонд, де пайовиком буде українська держава. Прибутки — розподіляються прозоро. Контроль — через механізми нагляду, публічного звітування та міжнародного аудиту. Модель жорстка, але зрозуміла: вигоду отримує не група наближених, а вся країна через державні інституції.
Британський підхід: приватні гравці та тіньова легітимність
Велика Британія, за неофіційними даними, просуває іншу модель — співпраця через українські компанії, які вже мають ліцензії на користування надрами. За юридичне супроводження цих угод, буцімто, відповідає структура, пов’язана з одним із найвідоміших фінансових домів — Ротшильдами. Формально все виглядає цивілізовано. Але питання не у формі. Питання — в обхідній природі угод: вони укладаються не з державою як суб’єктом публічного інтересу, а з приватними структурами, наближеними до політичного керівництва України.
Франція: повернення у гру через уран
Франція після втрати контролю над урановими родовищами в Африці (зокрема, в Нігері) опинилася у вразливій позиції. Її атомна енергетика — одна з найбільших у світі — вимагає сировини. І тут британська пропозиція з українськими урановими родовищами може стати компенсаторним фактором. Франція логічно підтримує ту модель, яка дозволяє їй повернути стратегічну стабільність. Це не виглядає цинічно — це нормальна міжнародна гра інтересів.
Цинізм — не у Лондоні чи Парижі. Він — у Києві
Цинізм починається там, де держава не каже народу правди. Наразі тексти і британської, і американської версій угод тримаються в таємниці. Жодного відкритого парламентського обговорення. Жодної експертної дискусії. Жодної спроби пояснити суспільству: хто, на яких умовах, і на якій підставі отримає доступ до надр, що, згідно з Конституцією України, належать народу.
Більше того — створюється враження, що ресурси обмінюються не на технології чи оборону, а на політичну підтримку: мовляв, “ви лишаєте нас при владі — ми гарантуємо доступ до ресурсів”. Це вже не геополітика. Це — спотворений внутрішній договір на шкоду національному суверенітету.
Або ресурс для держави, або — джекпот для обраних
Україна має історичний шанс зробити правильний вибір. Всі моделі доступу до надр мають проходити через призму публічного інтересу. Якщо виграє модель — з прозорим фондом і державною участю — ми отримаємо інституційну базу для відновлення. Якщо ж переможе кулуарна схема — надра стануть черговим «офшором» для обраних, знову ж таки — за мовчазною згодою держави.
Вибір ще не зроблено. Але мовчання — це теж вибір.
Довідково наведу дані щодо запасів основних корисних копалин України у відсотках до світових ресурсів:
1. Залізна руда
- Світові запаси: близько 230 млрд тонн.
- Запаси України: близько 28 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 12%.
2. Марганцева руда
- Світові запаси: близько 2,5 млрд тонн.
- Запаси України: близько 2,5 млрд тонн (Україна має майже повний контроль над світовими запасами).
- Частка у світових запасах: 100%.
3. Титанові руди
- Світові запаси: близько 350 млн тонн.
- Запаси України: 55 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 15%.
4. Графіт
- Світові запаси: близько 300 млн тонн.
- Запаси України: близько 27 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 9%.
5. Гіпс
- Світові запаси: близько 60 млрд тонн.
- Запаси України: 1,5 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 2,5%.
6. Кам'яне вугілля
- Світові запаси: близько 1 трлн тонн.
- Запаси України: 34 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 3,4%.
7. Природний газ
- Світові запаси: близько 200 трлн куб. м.
- Запаси України: 1,1 трлн куб. м.
- Частка у світових запасах: близько 0,55%.
8. Нафта
- Світові запаси: близько 1,7 трлн барелів.
- Запаси України: 0,6 млрд тонн (близько 4,4 млрд барелів).
- Частка у світових запасах: близько 0,25%.
9. Уран
- Світові запаси: близько 6,1 млн тонн.
- Запаси України: 75 000 тонн.
- Частка у світових запасах: близько 1,2%.
10. Літій
- Світові запаси: близько 86 млн тонн.
- Запаси України: точні дані варіюються, але на сьогодні країна має перспективні родовища літію в Закарпатті.
- Частка у світових запасах: менше 1%, проте запас потенційно може зростати завдяки новим відкриттям.
11. Цирконій та германій
- Світові запаси цирконію: близько 60 млн тонн.
- Запаси України цирконію: приблизно 1 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 1,7%.
- Германій: Україна є важливим гравцем у видобутку германію (особливо в Луганській та Донецькій областях), але частка у світових запасах є меншою, ніж 1%.
Ці дані свідчать, що Україна має значний потенціал у видобутку різних корисних копалин, зокрема таких, як залізна руда, марганець і титанові руди, де частка України у світових запасах дуже велика
Ці ресурси можуть бути важливими як для внутрішнього використання, так і для залучення інвестицій, але питання про їх ефективне використання та управління залишається не вирішеним.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 168
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 16409
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7862
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5393
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4937
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4840