Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
20.01.2017 19:03
Енергозбереження в Ірпені починається зі шкіл і лікарень
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв вчора о 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1175
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 224
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 143
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 140
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 87
Популярне
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 16269
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 10184
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8989
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6772
-
14 днів безплатного проживання в Німеччині: у такий спосіб заохочують до збільшення населення
Життя 5582
Контакти
E-mail: [email protected]