Парк "Біличанський": проект є, бажання є, чекаємо підтримки

Освітні та туристичні маршрути, кемпінги, облаштовані зони відпочинку біля водойм, мотузкові парки, можливість кінних прогулянок, зони активного відпочинку для зимових та літніх видів спорту, мережі велосипедних стежок тощо. Все це може стати реальністю в Приірпінні. Такою ж, як популярні парки США Гранд-Каньйон та Єлоустоу, чи заповідник Сноудонія у Великобританії, які ретельно охороняються державою.

З травня 2014-го охороняється законом і Біличанський ліс, що розташований довкола селища Коцюбинське і межує з Ірпенем та Києвом по обидва боки. Але незважаючи на офіційне приєднання його до Національного природного парку «Голосіївський», мешканці прилеглих територій до сьогодні спостерігають, як із лісу часом вивозяться вантажівки з кругляком, на деяких ділянках триває будівництво приватних котеджів, а зі сторони Києва взагалі запланували прорубати автостраду до так званого індустріального парку « BionicHill ». На рівні відповідних державних інституцій досі нічого не зроблено, щоб реально захистити ліс. Указ Президента фактично не виконано.

Обіцяного, як то кажуть, три роки чекають. Але Ірпінь не став сидіти в очікуванні. Надто висока ціна. У липні міська рада виділила 111 тис. грн. на розробку проекту організації території регіонального парку «Біличанський». Комітет ВРУ з питань запобігання та протидії корупції запропонував усім справді зацікавленим у збереженні Біличанського лісу подати своє бачення вирішення проблеми. Ми це й зробили.

До роботи над проектом були залучені найкращі фахівці України, які, до слова, розробляли організацію території заповідника «Києво-Печерська Лавра», проект Рівненського природного заповідника, державного історико-культурного заповідника «Тустань» та інших. Дванадцять науковців Науково-дослідного і проектного інституту містобудування під керівництвом професора Ігоря Соколова близько п’яти місяців вивчали ландшафти, флору, фауну та історичні пам’ятні місця Біличанського лісу. Вони пройшли територію площею майже 4 тис. га вздовж і впоперек. Виконана колосальна робота.

Під час дослідження лісу були виявлені унікальні факти, що дозволяють назвати Біличанський ліс перлиною українських природних ресурсів. На прилеглій території річки Любка знайдено 300 червонокнижних рослин. Це при тому, що при наявності лише 3-5 таких видів територію уже визнають заповідною і охороняють. Мікроклімат річки повністю відрізняється від інших ділянок лісу. Навіть у найлютіші морози температура тут не падає нижче +8 градусів. У Біличанському лісі живе безліч тварин: лосі, косулі, лисиці, зайці. Найбільше – білок. Унікальний ландшафт території дозволяє організувати тут зони як для спокійного відпочинку, так і для екстремального. Різниця у найнижчій та найвищій точках рельєфу – 50 метрів.

Для юних дослідників природи та майбутніх науковців тут заплановано Науковий еколого-просвітницький центр, передбачені освітні маршрути. Проект враховує усі особливості цієї території, а запропоновані рішення є цікавими й корисними для відвідувачів потенційного парку і повністю безпечними для природи лісу. Наприклад, доступ до заказника загальнодержавного значення і пам ’ ятки природи Романівське болото буде повністю перекрито, доступ до прилеглої території річки Любка – обмежено. У парку не буде жодної капітальної споруди чи штучно викладеного тротуару.

Хочу наголосити, що розроблений ескіз проекту – це наше бачення і наша пропозиція. Можна назвати ліс «національним» і радіти його статусу, не помічаючи як його рубають і захаращують сміттям. Або огородити колючим дротом і не впускати туди навіть дітей. А можна освоїти територію за досвідом найрозвиненіших країн світу, у якому виграють і природа, і люди. Сьогодні у країнах Європи у середньому 20% території держав мають природоохоронний статус. В Україні станом на 2015 рік зафіксовано їх трохи більше 6%. І це попри визнане світом багатство та унікальність нашої природи.

Готовий ескізний проект ми передаємо до Міністерства екології та природних ресурсів України. Уже зараз можна встати до роботи, підготувати законодавчу базу і почати шукати кошти на його реалізацію. Сьогодні Європейський Союз надає безліч екологічних грантів, які пропонує особливо країнам Східної Європи. Тому, впевнений, знайдуться і кошти і можливості, аби було бажання. А у нас воно є.