Єдине вікно на митниці – чи допоможе Україні міжнародний досвід?

Сьогодні, 1-го серпня в Україні має офіційно запуститися Єдине вікно на митниці. Чи допоможе Україні міжнародний досвід не провалити цю успішну світову практику?

Сьогодні, 1-го серпня в Україні має офіційно запуститися Єдине вікно на митниці. Чи допоможе Україні міжнародний досвід не провалити цю успішну світову практику?

Єдине вікно є однією з найефективніших у світі електронних систем обміну даними на митниці під час імпортно-експортних операцій чи транзиту (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю). Нарешті ця світова практика буде впроваджуватися в Україні. Так, постанова КМУ № 364 зобов’зує з 1-го серпня всі відповідні структури працювати через новостворену електронну систему Єдиного вікна.

Спочатку процедура координації дій митниці і контролюючих органів запроваджуватиметься у «тестовому режимі» і буде діяти лише в окремих митницях. Проте прийняття і початок дії цієї Постанови дасть наступний поштовх розвитку системи Єдиного вікна та підійме на поверхню конкретні питання і проблеми над вирішенням яких доведеться працювати далі.

Чому вона така важлива для України? Тому що допоможе зменшити кількість процесів, спростити різного роду процедури та мінімізувати людський фактор під час проходження товару через митницю. Відповідно Єдине вікно для України - це, перш за все, створення умов для прозорої роботи і знищення корупції на митниці.

Та чи можна швидко та не витрачаючи великих ресурсів ефективно впровадити Єдине вікно, а не перетворити його на чергову невиконану обіцянку? Світовий досвід дає позитивну відповідь на це питання.

Загалом існує чимало моделей, за якими можливо імплементувати Єдине вікно.

Сингапур

Найвиразнішим прикладом раннього впровадження Єдиного вікна є Сингапур, який користується перевагами цієї системи вже кілька десятиліть і, як відомо, дуже успішно, займаючи одні з провідних місць в глобальних рейтингах. Запроваджене в Сингапурі Єдине вікно стало першою національною системою електронного торгівельного документообігу у світі.

Ще в середині 1980-х років керівництво Сингапуру прийняло рішення зробити дозвільну базу у сфері міжнародної торгівлі більш ефективною та закріпити за Сінгапуром статус одного з глобальних центрів торгівлі. Результатом стало створення системи «Сінгапур ТрейдНет» (Singapore TradeNet System), яка пов’язувала декілька державних агенцій у 1989 році.

У 2007 році створили публічно-приватне партнерство заради розробки і впровадження нової системи TradeXchange на базі існуючої. Це стало новою нейтральною та безпечною платформою, що полегшує обмін логістичною та комерційною інформацією та надає додаткові послуги з управління каналами поставок, заповненням документації, фінансування торгівлі та страхування. Користування системою платне і базується на місячній платі та на комісії за транзакцію. Наразі через 10 хвилин після подання документів на дозвільні документи торговці отримують електронну позитивну або негативну відповідь з описом умов отримання дозволу або детальною причиною відмови.

100% торгівельних декларацій опрацьовуються в електронному вигляді через систему. На рік опрацьовується біля 9 млн. подань на торгівельні дозволи (30 тис в день).

Німеччина

Тут система Єдиного вікна вдало працює з 1982 року. Початком впровадження стало бажання зробити роботу порту в Гамбурзі більш ефективною. Саме тут у 1982 році почали пілотний проект, який згодом і переріс у діючу систему. Вона керується і належить приватній компанії, яка розділена між акціонерами на три частини: одна третя частина належить операторам причалу, третина належить корабельним агентам та судноплавним компаніям і остання третина експедиторам.

Використання системи є обов’язковим лише для небезпечних вантажів та експортних товарів, що підлягають митному контролю. Головними користувачами системи є, головним чином, експедитори, складські та логістичні компанії та департаменти індустріальних та виробничих фірм.

Клієнти системи платять гроші за її використання. Їм надається індивідуальний код та пароль, а дані, що вони надають, надходять тільки вказаному адресату, якщо він є зареєстрованим у системі.

Одне за найбільших досягнень – критичне зменшення документообігу завдяки процесу стандартизації та значне скорочення повторного набирання даних, що суттєво економить час. У майбутньому планується залучати більше імпортерів та експортерів до системи, впровадження системи за межами країни, покращення послуг та розробка нових послуг з доданою вартістю (все ж таки комерційна компанія), та кращий моніторинг бізнес процесів.

Фінляндія

Один з свіжих прикладів - це Фінляндія. Влада Фінляндії почала впровадження системи Єдине вікно PortNet ще у дев’яностих роках. Після майже десятиліття детального планування, написання коду програми та тестування морська торгівля перебазувалась на Єдине вікно у 2000 році. PortNet дійсно є багатофункціональною єдиною системою для учасників, які доставляють товар морем. З початку запуску PortNet радикально скоротив потребу у заповненні та обробці паперових форм. На сьогодні понад 99% усіх форм на розмитнення корабельних вантажів з та в Фінляндію обробляються через Єдине вікно.

Законодавство ЄС значно вплинуло на правову структуру системи Єдиного вікна у цій країні. Наприклад, директиви ЄС з приводу приватності даних та електронних ключів значною мірою впроваджені у фінське законодавство, але після адаптації до реалій цієї країни.

Головний урок фінського успіху у функціонуванні Єдиного вікна - ефективна система може бути створена з відносно малими зусиллями і в сучасній формі за умови державної підтримки та існуючої політичної волі.

Кенія

Кенійське місто Момбаса – один з найнавантаженіших портів в Африці. З нього і почалось впровадження системи Єдиного вікна у 2005 році, поширившись на всю країну до 2007 року. Кенійська електронна система Єдиного вікна функціонує на всіх транспортних системах країни – дорожній, залізничній, повітряній та морській. Основною задачею стало зменшення часу розмитнення товарів з 10 до 3 днів у портах; з 5 до 1 дня в аеропортах; з 2 днів до 1 години для автотранспортних засобів. Цього планувалось досягти шляхом переходу на електронний документообіг та боротьбою з корупцією.

Для Кенії нововведення в цій сфері є дуже важливими, адже більше 50% надходжень у ВВП надходить від міжнародної торгівлі. На даний момент імплементація системи триває. У майбутньому планується об’єднати всі 5 країн учасниць Східно-Африканського Партнерства в єдину систему Єдиного Електронного Вікна.

Який шлях впровадження Єдиного вікна обере Україна та чи приєднається до клубу країн, що сприяють міжнародній торгівлі, побачимо уже найближчим часом.