Збереження наукових пенсій для працюючих- плюс для Держбюджету!
І ми просто зобов'язані це зробити, щоб зупинити втрату золотого фонду нації - завідувачів кафедр, керівників наукових шкіл, наукових керівників докторантів та аспірантів. Вони ще принесуть користь Україні у ВНЗ, а не на пенсії!
Разом з Олегом Ляшком, Лілією Гриневич, Віталієм Курило, Тарасом Кремінем, Віктором Вовком та Віктором Кривенком зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) (реєстр. №2528), що покликаний без перебільшення врятувати кадровий науковий потенціал України.
Відповідно до прийнятого 2 березня 2015 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» працюючих науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах позбавили права отримувати спеціальну пенсію, залишаючи право на отримання пенсії на загальних засадах. При цьому середня пенсія, що призначена на загальних засадах, майже в 3 рази менша від спеціальної пенсії для наукових працівників. Як наслідок, з метою збереження раніше отримуваного рівня пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники змушені масово звільнятись.
При цьому необхідно зазначити, що в більшості випадків під дію внесених змін щодо пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників, потрапляють представники наукової еліти - доктори наук, які виходячи на пенсію продовжують працювати в науковій сфері, будучи, в тому числі науковими керівниками великої кількості аспірантів та докторантів.
Для науково-технічної сфери така тенденція може стати фатальною, адже згідно даних Держкомстату України в 2013 році половина докторів наук це працюючі пенсіонери, а майже чверть віком понад 70 років.
Таким чином, Україна втрачає значну частину науково-педагогічного кадрового потенціалу, що неминуче призведе до регресу, як освітньої так і науково-технічної сфери не в далекому майбутньому, а вже зараз.
Більше того, вказані зміни були запропоновані Урядом з метою скорочення видатків Пенсійного фонду та Держбюджету на 2015 рік за рахунок «спецпенсіонерів». Натомість згідно чинного законодавства, науковець, що звільнився з роботи і пішов на пенсію залишає за собою право отримувати спецпенсію. Тобто ефекту економії державних видатків не спостерігається, а чистий ефект від таких заходів занепад та фактичне знищення науково-технічної сфери.
Така ситуація потребувала оперативних радикальних дій. Запропонований нами проект Закону України (реєстр. №2528) зберігає права науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах отримувати пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Передбачаючи можливу скептичну реакцію щодо збільшення державних видатків хочу зазначити, що зареєстрований нами законопроект має унікальний механізм, що не тільки не збільшує видаткову частину бюджету, а навпаки має всі передумови до її зменшення. Адже фактично пенсіонер, що отримує спеціальну пенсію, повертаючись до наукової діяльності, зберігає право на отримання тієї ж пенсії, але в розмірі 85% (тимчасово до 1 січня 2016 року).
Отже, держава стимулюючи повернення наукового пенсіонера в науку отримує 15% його пенсії, а це в середньому близько 530 грн. за кожного.
Крім того, прийняття відповідних поправок, надасть можливість зберегти наукову наслідковість в питанні розвитку науково-технічного потенціалу країни.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 24144
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 5923
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5123
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 4805
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3736