Якби я був диктатором

Завдяки запрошенню Голови Комітету у закордонних справах Hanna Hopko на зустріч з делегацією European Council of Foreign Relations (ECFR) познайомився з Карлом Більдтом. Він задав українським нардепам - учасникам зустрічі дуже цікаве та пряме питання: “Які три речі треба зробити? Уявіть себе диктатором на певний час, який може зробити щось... Які пріоритетні дії?”.

Мої три пріоритетні (окрім оборонної сфери) радикальні трансформації (бо “реформи” - це було б занадто м’яко сказано):

1) РЕАЛЬНЕ ВИКОРЕННЕННЯ КОРУПЦІЇ + «ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

- Моє враження, що законів та інструментів боротьби з корупцією наразі вистачає. Справа в їх застосуванні, в людях і діях (або бездіяльності).

- Реформа держслужби: суттєве підвищення оплати праці держслужбовців, скорочення їх кількості, підвищення та чіткість вимог до них, вимірювані KPIs, невідворотність покарання, тотальна переатестація під нові «правила гри». Чому держслужба така важлива? Тому що загальна система (економіка, держава) не може бути досконалішою за систему керування нею (держслужба).

Тому ми підтримуватимемо новий урядовий законопроект про Державну службу та вноситимемо в нього власні корективи.

2) ЗНЯТТЯ З УКРАЇНИ БОРГОВОГО ТА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ЗАШМОРГУ

- Реструктуризація державного боргу України - призупинення нарахування та сплати відсотків за ним та відстрочення повернення суми основної заборгованості до закінчення збройної агресії проти України чи навіть часткове списання суми держборгу. Коли видатки держбюджету на одні тільки відсотки за держборгом - понад 90 млрд грн на рік і перевищуюють 16% Держбюджету-2015 – це справжній тягар для економіки. Доречі ми з Олег Ляшко подали відповідну Постанову ВР №1884 для вирішення цієї проблеми.

- Коли енерговитрати на $1 ВВП в Україні в 3 рази більші ніж в Європі та в 1,5 рази більші ніж в Росії – це просто ганебно, це “енергетичні кандали”. Потрібні не щорічні “ефективні перемовини” про ціну імпортного газу і навіть не збільшення власного видобутку, потрібні радикальні інновації та енергоефективність. Потрібні такі проривні законопроекти як наші 1313 та 1409 про масштабну енергомодернізацію, підтримані ЄБРР, USAID, РПР та ін.

3) ПРОВЕДЕННЯ СПРАВЖНІХ ГЛИБОКИХ ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ - СТРУКТУРНИХ ТА РАДИКАЛЬНИХ, А НЕ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ТА ПОВІЛЬНИХ

Кредит від МВФ фактично на проїдання – це не реформа, це допінг. Дерегуляція не врятує бізнес, який втрачає внутрішні та зовнішні ринки, не може взяти (повернути) захмарно дорогі кредити, не може легально сплатити драконівські податки. Проведення гуманітарної «конференції підтримки» України замість прагматичної донорської/інвестиційної насправді не робить економіку сильнішою.

Щоб робив би я як диктатор? Встановив би по всій вертикалі жорстку відповідальність за: а) робочі місця, б) інвестиції, в) експорт, г) податки. Зорієнтував би всі складові системи управління на ці економічні показники. Пояснив би чому вони визначальні та замотивував би ключових стейкхолдерів, «гравців» кнутом та пряником, але більше пряником.

Задіяв би увесь арсенал податкової, торгівельної, інфраструктурної, регуляторної, бюджетної, освітньої, міграційної, інформаційної та ін. політик задля створення більш привабливих ніж в інших країнах умов для виробництва, передусім продукції з високою доданою вартістю. Потужна власна переробна промисловість та наука, а не сировинне сільске господарство, не туризм і не видобуток корисних копалин (хоча і вони безумовно потрібні) здатні і обов’язково виведуть Україну на якісно іншу орбіту розвитку.

Сподіваюсь це можна буде зробити без того, щоб ставати диктатором. Адже українці дуже розумні люди та, особливо в критичні моменти, здатні діяти заради спільного блага. З диктатором чи без, але ми мусимо замість корумпованої сировинно-олігархічно-монополізованої економіки минулого побудувати виробничо-науково-продуктову економіку можливостей для українських громадян. Як основу здорового та успішного суспільства і сильної Української держави.