Два Києва: Генеральний план 2020 чи 2025?

Одна з найпалкіших дискусій точиться сьогодні між юристами і політиками довкола Генерального плану міста.

Одна з найпалкіших дискусій точиться сьогодні між юристами і політиками довкола Генерального плану міста. Та досі головне питання звучить: «Який генплан правильний?». В той час, як має звучати: «Який генплан найбільше відповідає потребам киян?». 

Генеральний план - це основний вид містобудівної документації. Його призначення - обґрунтувати довгострокову стратегію планування та забудову території. 

Лише орган місцевого самоврядування, який затверджував цей документ може вносити зміни до нього, і то, не частіше, ніж раз на 5 років. Разом з тим, дострокове внесення змін може ініціюватися за результатами містобудівного моніторингу перед КМДА. Та до генплану Києва протягом останніх 5 років зміни не вносилися. 

В столиці сьогодні виникає конфлікт між Генпланом 2020, прийнятим ще в 2002 році і Генпланом 2025, депутатські слухання за яким провалені у 2013 році. Поки перший залишається чинним (і згідно зі змінами в Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності», безстроковим), всі необхідні рішення ухвалюються у відповідності із другим. Причому, легітимність рішень підтримує суд на користь обох планів. 

Але, як згадувалося раніше, глобальна проблема вкорінена навіть не в цьому. А в суттєвій різниці між двома документами. 

Наприклад, населення Києва вже на 2016 рік складало 2.9 мільйонів осіб, що на 250 тисяч перевищує цифру, передбачену Генеральним планом міста 2020. Вже це може свідчити про його неможливість задовольняти потреби киян. 

З іншого боку, він розглядає можливість створення Київської агломерації: створення нової адміністративної одиниці - Київського столичного округу, який включив би 10 адміністративних районів області. Це б дозволило розширити територію столиці з 84 тисяч гектарів до 148 тисяч гектарів, включивши в міську смугу 28 населених пунктів. Однак, при розробці проект плану не був узгоджений з відповідними міськими органами влади та територіальними громадами. 

Та чи й підуть такі міста, як Буча, Ірпінь, Вишгород на об`єднання? Адже сьогоднішні масштаби розвитку тамтешньої інфраструктури роблять таке передмістя цілком самодостатнім. Та й передмістя тепер вже радше приваблює нових жителів містечок. З позитивного досвіду як успішну агломерацію можна навести Париж. Однак у київській практиці це навряд чи можливо. 

План-2025 теж ставить перед собою амбітну мету з розширення Києва, але вже до 143.4 тисяч гектарів (теж неузгоджене з відповідними місцевими радами). Та, на відміну від «попередника», передбачається, що у місті і надалі буде продовжуватися забудова - за рахунок промислових зон, наприклад. Останні ж, як і будь-яке виробництво, пропонується виносити за межі міста. 

Таке рішення теоретично могло б знизити дисбаланс у розселенності містян й місцем роботи. На сьогодні 36.2% киян живуть на лівому березі, розміщено тут всього 19.7% робочих місць. На правому березі ж проживають 63.8% населення, а працюють — 80.3%. 

Втім, тема щільності забудов неабияк лякає містян, які й досі не можуть звикнути до того, що новобудови буквально зростають на очах. Можливо, більшість з них могла б таки погодитися з цією ідеєю, так як автоматично збільшуватиметься й інфраструктура в свіжо зведених і реконструйованих районах. 

Говорячи про соціальні потреби киян, важливо зазначити, що Генплан 2020 не здатен справитися з неочікуваним збільшенням дошкільнят - з 72.2 до 89.3 тисяч. Наразі це призводить до переповненості дитячих садків і неможливості надати деяким дітям необхідне місце, адже на 100 місць в дитячих садках припадає 127 дошкільнят. Нові ДБН мають врегулювати це і багато інших гострих питань. Але й вони з генпланом… досі не узгоджені. 

Генеральний план 2025 також має вирішити ще одну нагальну проблему — транспортну. У чинному документі вважається, що на 1000 жителів припадає 152.2 авто. Та вже у 2018-ому ця цифра вища вдвічі. Новий проект розглядає 450 автомобілів на 1000 жителів. 

Звідси, і більша увага до міських магістралей у новому плані. Як-от, будівництво шляхопроводів в обхід центральних доріг міста і забудованих територій, нові транспортні переходи через Дніпро, розв’язки і лінії громадського транспорту. Передбачається збільшення столичних доріг до 6% від загальної площі столиці — що цілком відповідає успішному досвіду європейських столиць. 

Загалом, Генплан-2020 і Генплан-2025 — це документації фактично двох різних міст. Тільки чи дійсно можливо просто ухвалити новий на зміну чинному? Чи було б доцільним додати адекватні сучасні нововведення до вже існуючого? 

Від відповіді ні ці питання сьогодні залежить темп, напрямок і стратегія розвитку Києва.