Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"?

Як захистити свої права.

Поточна ситуація, в якій тривалий час перебуває Україна, відображається на якості законодавства, проте часто недопрацьовані рішення не мають бути вироком для громадян. Адже право - це жива матерія.

Так, згідно останніх законодавчих змін, а саме Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (надалі – «Постанова №560), саме студенти іноземних навчальних закладів опинились в найбільш складній ситуації. Нагадаю, що до прийняття цієї Постанови №560, відповідно до чинного законодавства України, студент іноземного навчального закладу мав право скористатися відстрочкою від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (надалі – «відстрочка»), керуючись нормами п.1 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, відповідно до чинного законодавства студенти іноземних ВНЗ мали відстрочку за фактом навчання в іноземному навчальному закладі з тих самих підстав, на тому самому рівні, на тій же самій спеціальності, у той самий строк, що визначений договором.

Відповідно до урядових новацій, саме студенти іноземних навчальних закладів наразі опинилися в складній ситуації, – студент іноземного навчального закладу, який продовжує навчатися, і державою раніше було визнано факт його навчання та було оформлено право на відстрочку, наразі опинився «поза законом».

Аналогічна ситуація зі студентами, які тільки вступили до навчального закладу за кордоном. Відповідно до п.62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою № 560 передбачено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 («Довідка про здобувача освіти»), та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування студента на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Проте, наразі немає жодного уточнення стосовно можливості надання довідки про здобувача освіти, який навчається в іноземному навчальному закладі.

Попри численні адвокатські запити, ситуація є незмінною – студенти іноземних навчальних закладів не можуть підтвердити своє навчання у відповідних закладах освіти з дотриманням зазначеної процедури та, відповідно, не можуть підтвердити своє право на відстрочку, але можуть скористатися своїм правом на академічну мобільність. Одним з рішень, яке дозволить не зупиняти освітній процес є переведення до українських ВНЗ. Також відстоювання своїх прав через судовий захист залишається важливою опцією для студентів. Вже напрацьована численна судова практика, що обмежує дії представників ТЦК та СП (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) на примус щодо переміщення студентів у військові частини до вирішення адміністративних справ, що оскаржують мобілізацію. Зокрема, Донецький окружний адміністративний суд 21 червня 2024 року виніс ухвалу у справі №200/4124/24, яка тимчасово зупиняє дії представників ТЦК та СП до остаточного судового рішення. Цей судовий прецедент може бути використаний як приклад того, як студенти мають оскаржувати дії мобілізаційних органів в адміністративному порядку.

Якщо виходити з принципу боротьби з причинами, а не наслідками, п.62 Постанови №560 порушує права певних категорій громадян, зокрема студентів. Звернення до суду щодо неправомірності обмежень через прогалини в постанові Кабінету Міністрів України є перспективним в правовому значенні.

В умовах невизначеності законодавства та відсутності чітких роз'яснень з боку органів влади, студентам іноземних навчальних закладів варто скористатися правом академічної мобільності та конституційним правом на судовий захист. Ефективне функціонування держави, економічні успіхи та належні безпекові умови передбачають високий освітній рівень громадян України та їх інтеграцію у світову науку як повноцінних суб’єктів.